natala » Пн июн 16, 2014 12:26
>> Дом принадлежал Георгию Матвеевичу Краталову (купцу)
>>(из воспоминаний М.Л.Флер)
Спасибо за фото!
Только Карталов, а не Краталов.
И Вы написали "Флер", а все-таки Фер, как в книге у С.И. Татаринова. Марина Леонидовна Фер - оказывается работает в нашей хирургии и в настоящее время. К семейству Флеров, я так понимаю, отношения не имеет.
С.Й.Татаринов, Н.О.Тутова "Нариси історії самоврядування в Бахмуті і повіті у 18-20 століттях" (с.88-89):
"Хірург ЦРБ М.Л.Фер (правнука Г.Карталова і Г.Лобасова) так згадує сімейну хроніку купецьких родин. "Георгій Матвійович Карталов, будучи 45 років народження, одружився на Олені Іларіоновні Першиній, 18 років, по взаємній любові. У них народилися діти: Марія, Олександр, Василь та Іван. В 1910-1912 роках вони збудували новий будинок по вул.Артема №16 (будинок зберігся до цього часу). В ньому жила вся сім"я до 1917 року. Будинок був 2-поверховим. В напівпідвалі жила прислуга. На другому поверсі були спальні чоловіка і дружини. У кожного була своя ванна кімната, в будинку була каналізація.
Г.М. Карталов пишався тим, що будинок побудований за сучасним проектом. Будинок оточував великий фруктовий сад.
Г.М.Карталов пожертвував на Всехсвятську ценквувелику суму грошей і був похований зі всіма нагородами біля огорожі цього храму.
Діти Карталових вчилися в Харкові, знали іноземні мови, нотну грамоту.
Дочка Г.М.Карталова Марія Георгіївна вийшла заміж за Георгія Степановича ЛОбасова. Сім"я жила в будинку на вул.Харківській. Будинок був розкішно обставлений. У вітальні була колекція великих порцелянових ляльок, у яких було людське волосся. Лялька була зростом як трирічна дитина.
Георгій Степанович і Марія Георгіївна збирали живопис, товаришували з художником М.С.Ткаченко. Георгій Степанович возив сім"ю на ярмарки, виставки.
У Лобасових було двоє дітей - Володимир і Ольга. Володимир отримав професію лікаря. Ольга народилася в 1902 році, її виховувала бонна Міна Карлівна. Тому Ольга досконало володіла німецькою і французлькою мовами. Сім"я виписувала різні журнали, в т.ч. журнали мод за Парижу. У паризької модистки був патрон Марії Георгіївни, тому плаття їй висилалися за замовленням із Франції.
Володимир Георгійович Лобасов пішов разом з Добровільною армією до Криму. В Сімферополі він працював в шпиталях, одружився на медсестрі, помер не доживши до 30 років. В 1921-22 роках Г.С. Лобасова зрадив його зять Іван Георгійович Карталов, який в той час служив кучером в ЧК. Свого тестя Лобасова, він зрадив, щоб зберегти життя собі і Карталовим. Внаслідок зради Г.С.Лобасов був заарештований чекістами.
Ольга Георгіївна і Марія Георгіївна Лобасови втекли до колишнього їхнього прикажчика, який мешкав у м.Макіївка. Ольга Георгіївна повінчалася з ним. Під час втечі з Баїмуту сім"я встигла навантажити підводу деякими цінними речами. Потім О.Г.Лобасова разом з чоловіком виїхала до Баку, де близько 30 років пропрацювала бухгалтером на суднобудівельному заводі. Під час голоду 30-х років у неї в Баку жила дочка Івана Георгійовича Карталова".
>> Дом принадлежал Георгию Матвеевичу Краталову (купцу)
>>(из воспоминаний М.Л.Флер)
Спасибо за фото!
Только Карталов, а не Краталов.
И Вы написали "Флер", а все-таки Фер, как в книге у С.И. Татаринова. Марина Леонидовна Фер - оказывается работает в нашей хирургии и в настоящее время. К семейству Флеров, я так понимаю, отношения не имеет.
С.Й.Татаринов, Н.О.Тутова "Нариси історії самоврядування в Бахмуті і повіті у 18-20 століттях" (с.88-89):
"Хірург ЦРБ М.Л.Фер (правнука Г.Карталова і Г.Лобасова) так згадує сімейну хроніку купецьких родин. "Георгій Матвійович Карталов, будучи 45 років народження, одружився на Олені Іларіоновні Першиній, 18 років, по взаємній любові. У них народилися діти: Марія, Олександр, Василь та Іван. В 1910-1912 роках вони збудували новий будинок по вул.Артема №16 (будинок зберігся до цього часу). В ньому жила вся сім"я до 1917 року. Будинок був 2-поверховим. В напівпідвалі жила прислуга. На другому поверсі були спальні чоловіка і дружини. У кожного була своя ванна кімната, в будинку була каналізація.
Г.М. Карталов пишався тим, що будинок побудований за сучасним проектом. Будинок оточував великий фруктовий сад.
Г.М.Карталов пожертвував на Всехсвятську ценквувелику суму грошей і був похований зі всіма нагородами біля огорожі цього храму.
Діти Карталових вчилися в Харкові, знали іноземні мови, нотну грамоту.
Дочка Г.М.Карталова Марія Георгіївна вийшла заміж за Георгія Степановича ЛОбасова. Сім"я жила в будинку на вул.Харківській. Будинок був розкішно обставлений. У вітальні була колекція великих порцелянових ляльок, у яких було людське волосся. Лялька була зростом як трирічна дитина.
Георгій Степанович і Марія Георгіївна збирали живопис, товаришували з художником М.С.Ткаченко. Георгій Степанович возив сім"ю на ярмарки, виставки.
У Лобасових було двоє дітей - Володимир і Ольга. Володимир отримав професію лікаря. Ольга народилася в 1902 році, її виховувала бонна Міна Карлівна. Тому Ольга досконало володіла німецькою і французлькою мовами. Сім"я виписувала різні журнали, в т.ч. журнали мод за Парижу. У паризької модистки був патрон Марії Георгіївни, тому плаття їй висилалися за замовленням із Франції.
Володимир Георгійович Лобасов пішов разом з Добровільною армією до Криму. В Сімферополі він працював в шпиталях, одружився на медсестрі, помер не доживши до 30 років. В 1921-22 роках Г.С. Лобасова зрадив його зять Іван Георгійович Карталов, який в той час служив кучером в ЧК. Свого тестя Лобасова, він зрадив, щоб зберегти життя собі і Карталовим. Внаслідок зради Г.С.Лобасов був заарештований чекістами.
Ольга Георгіївна і Марія Георгіївна Лобасови втекли до колишнього їхнього прикажчика, який мешкав у м.Макіївка. Ольга Георгіївна повінчалася з ним. Під час втечі з Баїмуту сім"я встигла навантажити підводу деякими цінними речами. Потім О.Г.Лобасова разом з чоловіком виїхала до Баку, де близько 30 років пропрацювала бухгалтером на суднобудівельному заводі. Під час голоду 30-х років у неї в Баку жила дочка Івана Георгійовича Карталова".
