Форум газеты ПОИСК

**Юлия Пивовар** » Сб мар 10, 2012 20:00

ХАРЬКОВ И ГУБЕРНИЯ НА СТРАНИЦАХ ГАЗЕТЫ "ЮЖНЫЙ КРАЙ" (1880–1918) Часть 5: 1897 – 1899 Харьков

Библиографическое пособие раскрывает содержание газеты, представляет в
хронологической последовательности очерки, обзоры, статистические материалы,
хроникальные заметки о Харькове и губернии в рамках современного
административного деления
http://korolenko.kharkov.com/81.pdf

ШКОЛА имени Е. С. Гордеенко. – 1897. – 22 окт.
Покойный губернский гласный Е. С. Гордеенко завещал 4000 р. на
строительство школы в с. Райском Изюмского уезда.

**Юлия Пивовар** » Сб мар 10, 2012 20:12

Выдающийся научный и общественный деятель — Егор Степанович Гордеенко
Е. С. Гордеенко родился в Харьковской губернии в 1812 г. в многодетной дворянской семье. Отец его хорошо знал цену материального благополучия и потому с детства воспитывал в детях трудолюбие и ответственность. Егор Степанович вспоминал: «Отец мой, сам не будучи просвещенным, высоко ценил науки». Он стремился дать своим четырем сыновьям университетское образование. Под влиянием матери, женщины доброй, сострадательной, много времени отдававшей помощи больным, которых она лечила разными народными средствами, Егор Степанович при поступлении в университет выбрал медицинский факультет. Окончив его в 1832 г. со званием лекаря по первому разряду и поработав некоторое время уездным врачом, он в 1833 г. откликнулся на приглашение Совета университета стать лектором фармакологии и лаборантом на кафедре химии. В 1938 г. Е. С. Гордеенко защитил докторскую диссертацию «О различных способах приготовления официнальных экстрактов» и был назначен экстраординарным профессором кафедры фармакологии и фармации. В 1839 г. он отправился для стажировки в заграничную командировку и три года провел в клиниках и лабораториях Германии, Франции и Англии. На родину проф. Е. С. Гордеенко возвратился высокообразованным ученым, почетным членом-корреспондентом Парижского фармацевтического общества. Серьезное знакомство его с разными отраслями химии, современные знания по фармации, фармакогнозии, ботанике, умение микроскопирования, теоретические и практические знания о различных минеральных водах Европы и России — все это послужило основанием для современников считать его выдающимся представителем фармакологии своего времени. Сопоставив уровень преподавания изучаемых им предметов в университетах разных стран, проф. Е. С. Гордеенко впервые в Харьковском университете поставил вопрос об отделении фармакологии в самостоятельную дисциплину. Егор Степанович Гордеенко оставил немногочисленные, но фундаментальные научные труды,отражающие его профессиональные и гражданские интересы. Среди нихпреобладают описание соленых озер на Украине и в Крыму, химический анализ минеральных вод, их действие и употребление; зарубежное издание по химическому исследованию желчных камней и камней мочевого пузыря; руководство по технической химии и т.д.
С 1859 г. Е. С. Гордеенко оставляет преподавание в университете и включается в активную гражданскую работу в городе. Его общественная деятельность всецело сливалась с реформами прошлого царствования. Еще, будучи профессором университета, Егор Степанович был избран гласным (депутатом) от дворянства в уездное собрание. После земской реформы в губерниях и уездах начали создаваться новые органы местного самоуправления, и Е. С. Гордеенко был избран первым председателем Харьковской уездной земской управы. А в начале 1871 г. он стал гласным первой пореформенной Городской думы, которая в феврале этого же года избрала его своим головой.
Будучи прогрессивным земским деятелем, Е. С. Гордеенко не порывал связей с Харьковским медицинским обществом, которое в 1863 г. избрало его своим почетным членом. Он передал 200 томов научных изданий в дар университетской библиотеке и неоднократно вносил денежные пожертвования для оплаты обучения неимущим студентам. В дальнейшем была учреждена стипендия его имени.Из литературных трудов Гордеенко - "Анализы славянских вод" напечатаны в "Военно-медицинском журнале" 40-х годов; статьи о быте крестьян, вышедших из крепостной зависимости, появлялись в "Журнале сельского благоустройства"; в "Вестнике Европы" напечатаны статьи о реальном образовании, об устройстве технологического института в Харькове, о судьбе гимназий. Отдельно изданы: 1) "О положении сельского хозяйства и земства в Харьковской губернии"; 2) "Настоящее положение дворянского землевладения"; 3) "Харьковское городское самоуправление"; 4) "О мерах к приведению в порядок Курско-Харьково-Азовской железной дороги". Находятся в рукописи два обширных труда: 1) "История харьковского земства за 25-летие его существования" и 2) "Мемуары".
Умер Е.С.Гордеенко в 1897г. в Харькове.
http://bolinet.com.ua/gordienko.htm
Фото к сожалению, не получается скачать.

**Юлия Пивовар** » Сб мар 10, 2012 20:14

Насколько я понимаю, деньги были выделены на строительство земской школы в Райском.

**Юлия Пивовар** » Сб мар 10, 2012 20:38

А вот и подтверждение!
http://coop-kharkov.com.ua/Kooperators19.pdf
«Харьковские губернские ведомости» в июне 1897 года сообщали, что профессор, действительный
статский секретарь Е.С.Гордеенко завещал на благотворительные цели более 100 тыс. рублей, из них: на нужды народного образования – 40 тыс. рублей; на благоустройство школ Харьковского уезда – 25 тыс. рублей; Изюмской уездной управе для земской школы в с.Райском – 4 тыс. рублей.

**Юлия Пивовар** » Чт апр 05, 2012 22:19

ЧИСЛЕННОСТЬ
НАЛИЧНОГО НАСЕЛЕНИЯ ГОРОДОВ И ДРУГИХ ПОСЕЛЕНИЙ,
РАЙОНОВ, РАЙОННЫХ ЦЕНТРОВ И КРУПНЫХ СЕЛЬСКИХ НАСЕЛЕННЫХ МЕСТ
НА 15 ЯНВАРЯ 1959 ГОДА ПО РЕСПУБЛИКАМ, КРАЯМ И ОБЛАСТЯМ
www.webgeo.ru/db/1959/ukr.htm
Дружковский горсовет 20799 25461 46260
Городское население 20153 24675 44828
г Дружковка 19424 23700 43124
пгт Райское 729 975 1704
Сельское население 646 786 1432
муж. жен. оба пола

**Козарлюга** » Чт апр 05, 2012 22:29

А що відомо про церкву в Райському? Адже вона у 20-х була Автокефальною!

**Юлия Пивовар** » Чт май 03, 2012 15:18

Несколько штрихов о Павле Дорошенко...

**Юлия Пивовар** » Вс фев 03, 2013 20:25

И снова о Бантышах...
Из книги
«Императорское Училище Правоведения и Правоведы в годы мира, войны и смуты»
Правоведы из состава 5-класса 78-го и других выпусков.
Группа 78-го выпуска, состоявшегося 11 Февраля 1917 года.

Воспитанники 5-го кл. 78-го выпуска и других выпусков Училища с воспитателем Александром Андреевичем Страубе.
Фотография подписана Владимиром Михайловичем Иславиным:
1-й ряд, слева направо (сидят): Блохин, Бафталовский, воспитатель А.А. Страубе, Пчельников, Юршевский, Озеров.
2-й ряд: Бантыш, Куликовский, принц Шамс-Эддин-Мирза, Волович, Головин Алексей, Лыкошин, Левитский.
3-й ряд: Тебеньков, фон Мекк, неизвестный, Дейша, Драцневич, Томишко, Петров Ал., принц Султан-Овейс-Мирза.
Рядом со снимком Владимир Михайлович Иславин написал:
В 1917 году, благодаря неоценимой помощи А.А. Страубе, который сумел сохранить бланки аттестатов и печать Училища, окончили Училище: Б. Колчановский, А. Дейша, А. Обухов, Г. Харламов.
Выпускные экзамены они сдавали частным порядком у профессоров Училища, которые записками сообщали результаты А.А. Страубе.
Снято неизвестным фотографом, вероятно, во дворе Училища Правоведения в 1912–1913 гг.
Из коллекции правоведа Владимира Михайловича Иславина (75-го выпуска).

Группа выпускников училища 11 февраля 1917 года

Вид на училище со стороны реки Фонтанки

Фасад
http://genrogge.ru/memo.htm

**Юлия Пивовар** » Вс фев 03, 2013 20:27

СПИСОК
бывшим воспитанникам
ИМПЕРАТОРСКОГО
Училища Правоведения,
окончивших в оном курс наук в 1840–1917 гг.
СПИСОК
78-го выпуска, 1917 г. 11 Февраля.
24. Бантыш, Александр Федорович, XII-м классом; вольноопределяющийся л.-гв. 2-го Мортирного артиллерийского дивизиона. † 24 Июня 1967 г. Сент-Женевьев де Буа.

**Юлия Пивовар** » Вс фев 03, 2013 21:04

http://irkipedia.ru/content/bantysh_fed ... sandrovich
Иркутск. Историко-краеведческий словарь
Федор Александрович Бантыш (1865 – ?) — камер-юнкер, статский советник; служил в Одесском драгунском полку (1890), костромской вице-губернатор (1906), херсонский губернатор (1908–1911), иркутский губернатор (весна или лето 1911 – 1913).
С сочувствием относился к положению рабочих на Ленских золотых приисках. 30 ноября 1911 в докладе генерал-губернатору он писал:
«Эльзолото» («Лензолото») поит, кормит, учит, лечит, казнит и милует тысячи людей. Почти исключительно «Эльзолото» дает деньги и на содержание правительственных чиновников… Стоит только тому или другому правительственному чиновнику перестать поддерживать отношение к «Эльзолото», и его возьмут измором: отоплением, электричеством и тому подобное».

Когда в марте 1912 шла забастовка рабочих на приисках «Лензолота», Бантыш заявил, что она вызвана действиями «Лензолота», не выполнявшего своих обязательств перед рабочими. После расстрела 4 апреля он, в частности, телеграфировал министру внутренних дел 3 июля: «Должен констатировать действительно отвратительное отношение промыслового управления к нуждам рабочих...»
19 мая комиссия сенатора Манухина, одновременно с комиссией Керенского отправились на место событий. По железной дороге обе комиссии 25 мая 1912 года прибыли в Иркутск. 18 июля 1912 года Манухин отдает прокурору Иркутского окружного суда приказ о возбуждении дела против главного виновника происшедшей бойни, ротмистра Трещенкова, отдавшего приказ открыть стрельбу. Керенский вспоминал о работе в комиссии:
"Ситуация на золотых приисках сложилась неловкая. Правительственная комиссия сенатора Манухина заседала в одном здании, а наша штаб-квартира располагалась на той же улице в доме напротив. Обе комиссии вызывали свидетелей и устраивали перекрестные допросы, обе записывали показания служащих Лензото и готовили донесения. Сенатор Манухин отослал свой доклад в зашифрованном виде министру и царю, а мы отправили свой телеграфом для Думы и прессы. Излишне и говорить, что приисковая администрация была весьма задета нашим вторжением, но ни сенатор, ни местные власти не мешали нашей работе. Напротив, генерал-губернатор Восточной Сибири Князев относился с симпатией к нашей работе, а иркутский губернатор Бантыш и его чиновник для особых поручений А. Малых оказали нам немалую помощь".
Но владельцы «Лензолота», имевшие мощную поддержку в правительстве, вскоре добились того, чтобы Бантыш был переведен губернатором в Якутск.

С историей приисков можно познакомиться вот здесь http://irkipedia.ru/content/lenskie_zolotye_priiski

**Юлия Пивовар** » Вс фев 03, 2013 21:16

ЛОЖА ДРУЗЬЯ ЛЮБОМУДРИЯ
Основана 10.7.1925. Инсталлирована 19.7.1926. Ложа усовершенствования для русских масонов, работавших по Древнему и Принятому Шотландскому Уставу в 4-14-х степенях. Работала в союзе Верховного Совета Франции под #542. Собиралась по средам. Заседания проходили: в 1931-1939 в русском масонском доме на рю Иветт; в 1934 также на квартире И.А.Кривошеина; в 1939 в масонском храме по рю Пюто.

Бантыш Александр Федорович - член ложи 14-й ст. с 1955. Эксперт в 1955, затем (вместе с Н.Агаповым) дародатель. Член ложи по 1958

ЛОЖА ЮПИТЕР
Основана русскими и армянами - членами ложи Золотое Руно после ее раскола. Инсталлирована 16.11.1926. Фактически работала с начала 1927. Входила в союз Великой Ложи Франции, числилась в союзе под #536 (прежний номер ложи Золотое Руно). Юпитер в названии ложи символизировал разум, проявленный в действии. Работала по Древнему и Принятому Шотландскому Уставу первоначально на рю Пюто, затем в русском масонском доме на рю Иветт. С началом оккупации фашистами Парижа прекратила работы, возобновила их 10.3.1945 на рю Пюто. В 1962 заседала совместно с ложей Лотос, в 1963 - с ложей Астрея. Ок. 1969 объединилась с ложей Астрея.

Бантыш Александр Федорович - посвящен 19.2.1931. Возведен во 2-ю ст. 17.9.1931, в 3-ю ст. 5.5.1932. Помощник трапезоначальника в 1932. Трапезоначальник с 21.7.1932 по 1934. Возобновил членство в ложе после войны. 2-й страж в 1954. Заместитель судебного делегата ложи в 1958. Исполнял обязанности привратника в 1958. Оратор в 1954. 1-й эксперт в 1958-1959. Ушел из ложи в группе "диссидентов" в 1965.

**Козарлюга** » Вс фев 03, 2013 23:38

СПИСКИ СЕЛЯН НА РОЗКУРКУЛЕННЯ НАДАНІ РАЙВИКОНКОМАМИ АРТЕМІВСЬКОМУ ОВК НА ЗАТВЕРДЖЕННЯ НА 9.03.1930 Р.
З книги "Відома й невідома Олексієво-Дружківка". У другому виданні в книзі надані архівні матеріали по селищам Дружківки і самому місту. До цього це ніде й ніколи не робилося. Це подарунок мешканцям тих селищ від Олексієво-Дружківців.

Злочини радянської влади не замаскувати ніякими "перемогами", "боротьбою з розрухами", "покорєнієм космоса", нацистськими "гєоргієвскімі лєнточкамі".
А у сусідів міста перейменовують на ім"я людожерів...(???)

с. Райське, Новогригорівка, х.
Тройчатий Краматорського району (після
1932р. Андріївського)

1. Бондаренко Дмитро Іванович, 1895 р.
н., українець, освіта нижча, б/п, одноосібник
на х. Трійчатий. Заарештований 01.02.1930 р.
Звільнений 1930 р.
2. Бочарова Віра Анатоліївна, 1889 р.
н.,українка, освіта нижча, б/п, селянка с.
Райське. Заарештована 01.02.1930 р. Звільнена
1930 р.
3. Гайдамака Олександр Григорович,
1898 р. н., українець, малоосвічений, б/п, хлі-
бороб с. Райське. Заарештований 01.02.1930
р. Звільнений 1930 р.
4. Гайдамака Петро Григорович, 1875 р. н.,
українець, хлібороб с. Райське. Заарештований
01.02.1930 р. Звільнений 1930 р.
5. Жидченко Олена Степанівна , 1888
р. н.,українка, малоосвічена, селянка с.
Новогригорівка. Заарештована 01.02.1930 р.
Звільнена 1930 р.
6. Жуков Григорій Михайлович, 1902
р. н., українець, освіта нижча, б/п, хлібороб
х. Трійчатий. Заарештований 01.02.1930 р.
Звільнений 1930 р.
7. Ганевський Тимофій Опанасович,
1874 р. н., б/п, одноосібник с.Райське.
Заарештований 04.02.1930 р. Звільнений
1930р.
8. Заярний Кузьма Лаврентійович, 1876
р. н., українець, освіта початкова, б/п, хлібо-
роб с. Райське. Заарештований 09.02.1930 р.
Звільнений 1930 р.
9. Нерівний Матвій Іванович, 1874 р.
н., українець, освіта початкова, б/п, хлібо-
роб с. Райське. Заарештований 07.03.1931 р.
Звільнений 1931 р.
10. Першин Василь Якович, 1880 р. н.,
с Райське, українець, освіта початкова, б/п,
оглядач вагонів у Артемівську. Заарештований
19.12.1932 р. Засуджений Особливою наро-
дою при ДПУ УРСР на 3 роки висилки у
Північний Край. РБ-1989 р.
11. Півень Михайло Спиридонович, 1889
р. н., с. Райське, українець, ветеринар в с.
Золотий Колодязь, заарештований 03.03.1933
р. Засуджений колегією ДПУ УРСР на 3 роки
заслання у Північний Край.
12. Руднев Кирило Наумович, 1906
р. н., с. Новогригорівка, українець, освіта
початкова, б/п, колгоспник к-спу «Змичка».
Заарештований 07.03.1931 р. Звільнений
1931р.
13. Фоменко Макар Мефодійович, 1880
р. н., Київщина, українець, освіта середня,
б/п, священик с. Райське*. Заарештований
10.02.1930 р. Засуджений Особливою наро-
дою при колегії ДПУ на 3 роки заслання у
Казахстан. РБ-1990 р.
14. Сотников Феофан Васильович, 1890
р. н., українець, освіта початкова, б/п, не пра-
цював. Заарештований в с. Райське 15.05.1932
р. Засуджений судовою Трійкою при ДПУ
УРСР до 5 років концтабору. РБ-1988 р.
15. Кейс Петро Іванович, 1908 р. н.,
українець, освіта початкова, б/п, хлібороб с.
Новогригорівка. Заарештований 09.02.1930 р.
Звільнений 1930 р.
16. Кейс Опанас Григорович, 1894 р.
н., українець, б/п, хлібороб х.Миколаївка.
Особливою народою при колегії ДПУ УРСР.
Засуджений на три роки заслання у Північний
Край.
17. Кейс Яків Никанорович, 1883 р. н.,
українець, освіта початкова, б/п, хлібороб у с.
Новогригорівка. Заарештований 07.03.1931 р.
Звільнений 1931 р.
18. Ковляшенко Петро Васильович,
українець, освіта початкова, б/п, хлібороб
с. Райське. Заарештований 07.03.1931 р.
Звільнений 1931 р.
19. Кейс Нестор Семенович, 1888 р. н.,
українець, освіта початкова, б/п, хлібороб с.
Новогригорівка. Заарештований 06.03.1931 р.
Звільнений 1931 р.
20. Бобров Олександр Кузьмич, 1895
р. н., українець, малоосвічений, хлібороб
с. Райське. Заарештований 06.03.1931 р.
Звільнений 1931 р.
21. Блошенко Микола Тимофійович,
1908 р. н., українець, освіта нижча, б/п,
Червоноармієць Ашхабадського прикордон-
ного загону. Заарештований 09.01.1932 р.
Звільнений 1932 р.
22. Вакуленко Евстафій Макарович, 1881
р. н., с. Райське, українець, неграмотний,
б/п, робітник. Заарештований 28.04.1938р.
Засуджений Трійкою УНКВС до розстрілу.
РБ-1989 р.
24. Гайдамака Григорій Михайлович,
1895 р. н., с. Райське, українець, малогра-
мотний, б/п, проживав там же. Працював
машиністом електрокрану на Торецькому
заводі. Засуджений Трійкою УНКВС до роз-
стрілу. РБ-1959 р.
25. Блошенко Андрій Карпович, 1893
р. н., с Райське, українець, освіта 2 кл., б/п.
Проживав м. Дружківка, слюсар Торецького
заводу. Заарештований 18.12.1948 р.
Засуджений Донецьким облсудом до 10 років
ВТТ. РБ-1992 р.
26. Кейс Олексій Дмитрович, 1905 р. н.,
м. Дружківка, освіта середня, б/п. Економіст__
заводу в м. Краматорськ. Заарештований
03.04.1938 р. Засуджений Трійкою УНКВС до
10 років ВТТ. РБ-1992 р.
27. Кейс Іван Митрофанович, 1884 р.
н., с. Райське, українець, освіта початкова,
б/п. Проживав м. Слов’янськ. Слюсар заводу.
Заарештований 21.01.1938 р. Засуджений
Трійкою УНКВС до розстрілу. РБ-1989
28. Ковляшенко Іван Павлович, 1894
р. н., с. Райське, українець, освіта почат-
кова, б/п, комірник заводу ім. Ворошилова.
Заарештований 28.04.1938 р. Засуджений
Трійкою УНКВС до розстрілу. РБ-1991 р.
29. Ковляшенко Олександр Федорович,
1897 р. н., с. Райське, українець, б/п, пенсіо-
нер. Заарештований 24.11.1937 р. Засуджений
Трійкою УНКВС на 8 років ВТТ. РБ-1960
30. Коломієць Кузьма Васильович, 1873
р. н., с. Райське, українець, освіта початкова, б/
п, проживав Новошвейцарський кар’єр, робіт-
ник. Заарештований 18.11.1937 р. Засуджений
Трійкою УНКВС до розстрілу. РБ-1989 р.
31. Минка Йосип Йосипович, 1899
р. н., с. Новогригорівка, українець, освіта
початкова, б/п, колгоспник к-спу «Змичка».
Заарештований 28.04.1938 р. Засуджений
Трійкою УНКВС до розстрілу. РБ-1960 р.
32. Колашников Опанас Пилипович, 1905
р. н., українець, освіта початкова, б/п, коваль
Швейцарського кар’єру. Проживав там же.
Засуджений Трійкою УНКВС до розстрілу.
РБ-1961 р.
33. Пантрепа Єрофій Миколайович, 1900
р., Чернігівщина, українець, освіта початкова,
проживав х. Райський Костянтинівського
району (права сторона р. Казенний Торець).
Заарештований 12.10.1937 р. Засуджений
Трійкою УНКВС на 10 р. ВТТ. РБ-1959 р.
34. Прокопенко Ілля Давидович, 1880
р. н., українець, освіта початкова, б/п, робіт-
ник. Заарештований 03.05.1938 р. Засуджений
Трійкою УНКВС до розстрілу. РБ-1959 р.
35. Отрижко Семен Христофорович,
1874 р. н., Новогригорівка, українець, освіта
початкова, б/п, візник Торецького заводу.
Заарештований 12.11.1937 р. Трійкою УНКВС
засуджений до розстрілу. РБ-1989 р.
36. Отрижко Василь Денисович, 1913
р. н., українець, освіта початкова, б/п, чер-
воноармієць. Заарештований 31.08.1944 р.
Військовим трибуналом засуджений на 10
років ВТТ. РБ-1954 р.
37. Отрижко Денис Федорович, 1883
р. н., українець, освіта початкова, б/п.
Заарештований 27.12.1937 р. Засуджений
Трійкою УНКВС до розстрілу. РБ-1989 р.
38. Отрижко Дмитро Семенович, 1900
р. н., с. Новогригорівка, українець, освіта
початкова, проживав у Дружківці. Шофер.
Заарештований 07.10.1937 р. Засуджений
Трійкою УНКВС до 10 років ВТТ. РБ-1989 р.
39. Руднев Іван Іонович, 1885 р. н.,
с. Новогригорівка, освіта початкова, б/п,
колгоспник. Заарештований 29.07.1937 р.
Засуджений Трійкою УНКВС до розстрілу.
40. Руднєв Іван Іванович, 1898 р. н., с.
Новогригорівка, українець, освіта початкова,
б/п, проживав там же, вахтер болтового заводу
у Дружківці. Заарештований 28.04.1938 р.
Засуджений Трійкою УНКВС до розстрілу.
РБ-1959 р.
41. Руднев Ілля Микитович, 1900 р. н.,
с. Новогригорівка, українець, освіта почат-
кова, колгоспник. Заарештований 07.12.1937
р. 29.12.1937 р. Засуджений Трійкою УНКВС
до розстрілу. РБ-1989 р.
42. Руднєв Микита Іонович, 1906 р. н.,
с. Новогригорівка, українець, освіта почат-
кова, б/п, коваль колгоспу. Заарештований
27.12.1937 р. Засуджений Трійкою УНКВС
29.12.1937 р. до розстрілу.
43. Руднєв Семен Савеліович, 1890 р. н., с.
Новогригорівка, українець, освіта початкова,
б/п, колгоспник. Заарештований 28.12.1937 р.
29.12.1937р. Засуджений Трійкою УНКВС до
розстрілу.
44. Руднєв Яков Микитович, 1882 р. н., с.
Новогригорівка, українець, освіта початкова,
б/п, колгоспник. Заарештований 27.12.1937 р.
Засуджений Трійкою УНКВС до розстрілу.
45. Тищенко Опанас Климентійович,
1895 р. н., с Новогригорівка, українець, освіта
початкова, б/п, шофер колгоспу «Перебудова».
Заарештований 28.04.1938 р. Засуджений
Трійкою УНКВС до розстрілу. РБ-1989 р.
46. Тищенко Євдокія Леонтіївна, 1897 р.
н., українка, освіта початкова, колгоспниця
колгоспу «Змичка». Заарештована 08.09.1941
р. Даних про вирок немає. РБ-1992 р.
47. Ф(х)оменко Федір Опанасович,
1890 р. н., с. Новорайське, українець, освіта
початкова, б/п, робітник болтового заводу.
Заарештований 25.12.1932 р. Засуджений
Особливою народою колегії ДПУ УРСР на 3
роки таборів. РБ-1989 р.
48. Черненко Петро Якович, 1896 р. н.,
с. Райське, українець, освіта початкова, б/п.
Проживав в м. Дружківка. Заарештований
27.12.1937 р. Трійкою УНКВС засуджений до
розстрілу. РБ-1959 р.
49. Чубенко Іван Юхимович, 1911 р.
н., українець, освіта початкова, б/п, поміч-__
ник командиру взводу Червоної Армії.
Заарештований 04.12.1941 р. Звільнений 1941
р.
50. Шаповалов Пантелій Микитович,
1884 р. н., с. Новорайське, українець, освіта
початкова, до 1924 р. гл. ВКП(б). Проживав
м. Дружківці. Заарештований 26.03.1931 р.
Звільнений 1931 р.
51. Чорнокун Дмитро Давидович, 1893 р.
н., х. Новогригорівка, українець, освіта почат-
кова, б/п, хлібороб. Заарештований 16.10.1930
р. Засуджений Особливою народою при коле-
гії ДПУ УРСР на 3 роки заслання у Північний
Край. РБ-1955 р.
52. Швиденко Федір Петрович, 1885 р. н.,
с. Новорайське, українець, освіта початкова,
б/п, непрацюючий. Заарештований 28.04.1938
р. Засуджений Трійкою УНКВС до розстрілу.
РБ-1989 р.

В інших містах та областях УРСР та
СРСР були репресовані такі відомі постаті
історії Дружківки:
Радченко Андрій Федорович, 1887 р.н.,
перший голова Дружківської Ради робітни-
чих солдатських та селянських депутатів.,
в 1924-1925 - секретар Донецького губкому
КП(б) У, в 1925-1928 - голова Всеукраїнської
Ради Профспілок, потім на партійній роботі..
Репресовано у 1937 р.
Мойсеєнко Костянтин Васильович,
1895 р.н., активний діяч Дружківської ради
РСС депутатів в 1917-1918 рр., в 1924-1928
рр. відповідальний секретар Донецького
окружкому КП(б)У, 1924 р. - відповідальний
секретар Полтавського окружкому КП(б)У,
1937 - нарком землеробства УРСР, член
ЦККП(б)У. Репресовано у 1937 р.
Міхненко Дмитро Олександрович, 1988
р.н., активний діяч Дружківської ради РСС
депутатів у 1917-1918 рр., 1923-1928 рр.
- відповідальний секретар Бахмутського,
Артемівського окружного комітету КП(б)У,
1925-1930 рр., член УККП(б)У, з 1937 р.
управляючий Дніпровською енергетичною
системою (Запоріжжя). Репресований у 1937
р.
Гонтаревський Федір Вікторович, 1871
р.н., до революції та після неї священик Свято-
Миколаївської церкви в Дружківці, активний
діяч Дружківської ради в 1917 р. В 30-х роках
священик в Маріуполі. Репресовано у 1937 р.