* МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА    Мы в facebook,
присоединяйся!      Сайт 
газеты

Дружковка в годы Великой Отечественной войны

Модераторы: slc, Краевед, Светлана

Юлия Пивовар
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 541
Зарегистрирован:
Чт янв 13, 2011 20:11
Откуда: Дружковка

Дружковка в годы Великой Отечественной войны

Сообщение Юлия Пивовар » Чт фев 10, 2011 19:29

22 липня 1941 року почав діяти шпиталь 3409 п’ятдесят третьої армії другого Українського фронту.
Розташований він був в школі № 2, робітничого Яковлівського селища розрахований на 400 місць, мав 4 відділи: фізіотерапевтичний, зубний, ренгенкабінет та лабораторію.
Обладнання для шпиталю було взято з міської лікарні, столи, ліжка,тумбочки були доставлені з Торецького заводу. Парти та всі шкільні прилади винесли просто на шкільне подвір’я, так як приміщення потрібно було підготувати до прийому багатої кількості хворих та поранених. Величезна заслуга в облаштуванні шпиталю належала мешканцям селища, саме за їх допомогою вже через два тижні напруженої роботи шпиталь був готовий. Поранені почали поступати з санпотягів дуже скоро: тяжко поранених привозили на повозах, а легко поранені приходили з вокзалу самі, або за допомогою мешканців селища.
З 13 серпня 1941 року шпиталю було присвоєно № 3409, який він зберіг до закінчення війни. Затвердився й основний колектив шпиталю № 3409.
Начальником було назначено Артеменко Олександра Семеновича
( 1898-1985). Його головними помічниками та колегами стали: Бердоносова Тетяна Іванівна - головний хірург шпиталю, Якубовська-Калиніна Лідія Йосипівна, Нікітін Микола Григорович, Чаадеєв Євген, Васильїва Людбов Василівна, Боброва Софія.

В Дружківському художньо-краєзнавчому музею є деякі відомості по робітників шпиталю. Згідно цих документів стало відомо, що Нікітін Микола Григорович, 1917 року народження, закінчив Сталінський медичний інститут, лікувальний факультет. 22 липня 1941 року він був мобілізований в Червону Армію. В Яковлівському шпиталі він ніс службу з липня по жовтень 1941 року- потім, до травня 1944- служив в сортировочному ЕШ № 1922. До грудня 1945 року - служив в ЕШ№ 2657 начальником медичного відділення. Воював на Калинінському фронті у складі окремої 75-ї Стрєл-кової морської бригади начальником санітарного потягу. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня, медаллю «За перемогу над Німеччиною». Після закінчення служби повернувся в рідне місто, як і його колега – Якубовська – Калиніна Лідія Йосипівна, працював в Дружківці лікарем в центральній міській лікарні. Помер 20 квітня 1993 року.

Изображение
З 28 липня по 28 вересня 1941 року шпиталь прийняв 605 чоловік ( 562 особи – поранені, 34-хворі, 9- контужені). Робота шпиталю проходила в обстановці постійних бомбардувань міста. З 28 вересня по 1 жовтня 1941 року шпиталь знаходився в стані готовності до відправки на нове місце дислокації. В міському музеї збереглася карта бойового шляху шпиталю
№ 3409.
Изображение
В серпні 1941 року на лікування в Дружківському шпиталі, який розташувався в будівлі школи №2, знаходився майбутній відомий український письменник Олесь Гончар. Своє перше бойове хрещення та осколочне поранення він отримав в боях під Києвом 22 липня 1941 року, куди потрапив в лавах студентського батальйону, сформованого в перші дні війни в Харкові. Всі ці події були описані О.Гончаром в романі «Людина та зброя», який вийшов у світ в 1960 році. Сторінки, що розповідають про перебування в шпиталі головних героїв, написані на основі дружківських переживань автора. Школа, парти, що стоять у дворі, прямо під відкритим небом, скривавлені бінти, все це автор бачив в Дружківці.
Пробувши тільки тиждень в Дружківці, Олесь Гончар був направлений у виздоровбат, який знаходився в місті Маріуполі, а вже наприкінці серпня знову пішов на фронт - цього разу боронити Дніпропетровськ. Про все це письменник сам говорив в своїх листах Григорію Стеценку.
За словами очевидців, в вересні 1941 року, коли над містом з’явились розвідувальні німецькі літаки, почали бомбити заводські території та залізницю, палили й Яковлівський ринок та склад «Заготзерно», що був влаштований в приміщенні літнього кінотеатру в привокзальному парку. За наказом Міноборони готувався до евакуації й шпиталь. Легкопоранені були виписані в військові частини, а тяжкопоранені – розміщені в санпотягу, який знаходився на Костянтинівському напрямі. Вночі 22 жовтня сан потяг шпиталю виїхав з Дружківки. З собою було забрано медичне обладнання, господарчий інвентар та все , що можливо було вивезти. Того ж дня фашистсько-німецькі загарбники зайняли місто.
Допомагали мешканці селища евакуюватися не тільки шпиталю. Весь жовтень 1941 року жінки, підлітки та старі люди грузили на платформи станки, обладнання, запчастини. Евакуюваний шпиталь разом з машинобудівним заводом через Сталінград, Волгу, прибув до Кзил-Орди (Казахстан). З квітня 1942 року ЕШ став армейським. З липня 1943 року по 2 квітня 1945 року шпиталь прийняв 30 341 пораненого та хворого, з них 15,5 тисяч повернулися до лав Радянської Армії. 23 липня 1944 року на берегах Дністра шпиталь відмітив своє 3-ліття. Перемогу зустрів в деревні Слатіно (Чехословаччина).
Дружківський шпиталь пройшов дорогами війни 38 080 км: від Дружківки до Брно на заході й до Хінгану на сході.

Юлия Пивовар
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 541
Зарегистрирован:
Чт янв 13, 2011 20:11
Откуда: Дружковка

Re: Дружковка в годы Великой Отечественной войны.

Сообщение Юлия Пивовар » Чт фев 10, 2011 19:53

З приходом у місто окупантів ЗШ № 2 знов прийшлося взяти на себе роль лікарні, але вже ворожої. Тут було облаштовано німецький військовий шпиталь, тоді як в приміщенні сусідньої школи № 3 (колишньої Яковлівської поліклініки) – конюшня.
Після звільнення міста в ЗШ № 2 співдіяли дві основні сфери людського життя: освіта та медицина. На одному поверсі тут лікували поранених, а на іншому – навчали дітей. Померлих воїнів ховали в сквері, по центру школи ( в 60-ті роки їх останки були перенесені до Вічного вогню на Карловську площу у братську могилу). Німецьке кладовище залишилося в лівому кутку шкільного подвір’я, збоку вулиці Поштової. Воно складалося більш ніж зі 100 могил, над якими стояли дерев’яні хрести з касками. За архівними даними 1942 року з 72 могил цього кладовища тільки одна була офіцерською. В центрі стояв пам’ятник , вироблений з піщаника. Кладовище оточувала огорожа, фундамент якої зберігся й до наших днів. Останнє поховання на цьому кладовищі, судячи з записки, знайденої при скритті могил, було проведено 1 вересня 1943 року, за декілька днів до приходу радянських військ. Потім хрести познімали, а пам’ятник намагалися підірвати.
В Дружківському художньо-краєзнавчому музеї містяться документи, передані НКВД, про розташування могил на кладовищі та списки похованих в них.
Изображение

Саме кладовище не чіпали до середини 50-х років. На цьому місці шкільного подвір’я посадили дерева та кущі. Могили поступово зрівнялися з землею, й мало хто вже згадував про те, що тут лежать німецькі солдати.
Але в 70-ті роки розпочалися варварські розкопки німецьких поховань. Зі 100 могил більшість були перекопані. Вириті ями часто засипались сміттям та склом. Після того як «лихорадка» пошуку скарбів пройшла та нічого цінного не було знайдено, за кладовище знов забули на деякий час.
В 1996 році між Україною та Німеччиною була підписана угода, за якою німці брали на себе обов’язок доглядати за могилами радянських воїнів в Німеччині, а наша країна – всіляко допомагати в розшуку німецьких поховань та перенесенні останків на кладовища в декількох регіонах України. Так, на сході України останки звозяться на 17-те міське кладовище в Харкові частина території якого спеціально Німецький каганець, знайдений на території
Військового кладовища ЗШ № 2 виділена для перепоховання німецьких солдат. Після ідентифікації залишків їх перепоховують, встановлюють могильну плиту з меморіальною дошкою та пам’ятним знаком. Тепер сюди в будь-який час можуть приїхати родичі загиблого та вшанувати його пам’ять. Всі роботи по розшуку та перепохованню фінансуються німецькою стороною.
17 жовтня 2006 розпочалися розкопки німецького кладовища на території колишньої яковлівської школи. До Дружківки з Харкова прибула бригада з 3-х чоловік: два робітника та тракторист. Під час розкопок було знайдено багато дрібничок: ґудзиків, натільних хрестиків, запальничок. Але головною знахідкою стали солдатські медальйони. На них були вибиті необхідні данні про загиблих та їх військові частини. Якщо відомості про радянських солдат зберігалися в спеціальній гільзі, то німцям видавалися великі алюмінієві п’ятаки сантиметрів 7 в діаметрі. На обох сторонах були вибиті всі необхідні данні. При похованні медальйон розламували на 2 частинки: одну клали в могилу, а іншу – відправляли до архіву.
Всі імена загиблих можна було визначити за касками, так як вони підписувалися з зворотньої сторони. Всі ці каски були знайдені в окремій могилі, заваленій зверху камінням. Але більша частина їх була зовсім в поганому стані.
Изображение
Изображение Изображение

slc
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 21279
Зарегистрирован:
Пн янв 19, 2009 12:05
Откуда: Краматорск

Re: Дружковка в годы Великой Отечественной войны.

Сообщение slc » Пт фев 11, 2011 13:52

Размещенные мною на форуме материалы не преследуют целей пропаганды тоталитарных режимов, а используются исключительно лишь для реконструкции исторических событий, проведения научных исследований либо являются объектами антикварной торговли.

Юлия Пивовар
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 541
Зарегистрирован:
Чт янв 13, 2011 20:11
Откуда: Дружковка

Re: Дружковка в годы Великой Отечественной войны.

Сообщение Юлия Пивовар » Пт фев 11, 2011 14:15

Спасибо за ссылку, очень пригодилась!

Pabel
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 454
Зарегистрирован:
Ср дек 22, 2010 17:55

Re: Дружковка в годы Великой Отечественной войны.

Сообщение Pabel » Пт фев 11, 2011 17:05

Очень интересная тема, особенно если рассматривать манёвры подвижной группы Юго-Западного фронта и 40-го танкового корпуса противника в феврале 1943г. В первой половине месяца Дружковку занимала немецкая 11-я танковая дивизия (6-9 февраля на территорию города выходили части 3-го и 4-го гвардейского танковых корпусов советской фронтовой подвижной группы), в последних числах - немецкая 3-я танковая дивизия. Интересно было бы также узнать о двух туркестанских батальонах, обозначенных западнее Дружковки, Константиновки. Один из них устроил массовую резню местного населения в Славянске. Говорят, досталось даже немецким солдатам...

Юлия Пивовар
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 541
Зарегистрирован:
Чт янв 13, 2011 20:11
Откуда: Дружковка

Re: Дружковка в годы Великой Отечественной войны.

Сообщение Юлия Пивовар » Вс мар 06, 2011 19:58

В газете "Наша Дружковка" №9 (275) от 2 марта 2011г. в рубрике "Наша история" вышел очень интересный материал, о расстрелянных жителях Дружковки. Автор- Нина Георгиевна Макарова, учитель истории, краевед, специяалист, работающий с архивами.
Изображение Изображение

Юлия Пивовар
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 541
Зарегистрирован:
Чт янв 13, 2011 20:11
Откуда: Дружковка

Re: Дружковка в годы Великой Отечественной войны.

Сообщение Юлия Пивовар » Вс мар 06, 2011 22:36

http://www.oldgazette.ru/pravda/13021944/index1.html

Москва, Кремль, Верховному Главнокомандующему
Маршалу Советского Союза
Иосифу Виссарионовичу СТАЛИНУ

Воодушевленный героическими победами войск 1-го и 2-го Украинского фронтов, завершивших окружение вражеской группировки на правом берегу Днепра, я, бригадир колхоза имени Коминтерна, села Сурово, Дружковского горсовета, Сталинской области, Кругляк Андрей Алексеевич, вношу 50.000 рублей на строительство танка Пусть мой вклад поможет моим двум сыновьям, находящимся на фронте, скорее разгромить ненавистных фашистов.
Андрей КРУГЛЯК.

СЕЛО СУРОВО, ДРУЖКОВСКОГО ГОРСОВЕТА,
СТАЛИНСКОЙ ОБЛАСТИ, КОЛХОЗ имени КОМИНТЕРНА,
АНДРЕЮ АЛЕКСЕЕВИЧУ КРУГЛЯКУ

Примите мой привет и благодарность Красной Армии, Андрей Алексеевич, за Вашу заботу о бронетанковых силах Красной Армии.
И.Сталин

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Дружковка в годы Великой Отечественной войны.

Сообщение Козарлюга » Вс мар 06, 2011 23:24

Мій дядько проробив бригадиром у колгоспі Красноармійського району 33 роки, а зміг заробити тільки на мотоцикл ЇЖ-Юпітер-3. Добре заробляли бригадири у колгоспах при Сталіну, якщо могли купувати панцирники.

Юлия Пивовар
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 541
Зарегистрирован:
Чт янв 13, 2011 20:11
Откуда: Дружковка

Re: Дружковка в годы Великой Отечественной войны.

Сообщение Юлия Пивовар » Вс мар 06, 2011 23:27

Да уж, была своя специфика !!!

Юлия Пивовар
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 541
Зарегистрирован:
Чт янв 13, 2011 20:11
Откуда: Дружковка

Re: Дружковка в годы Великой Отечественной войны.

Сообщение Юлия Пивовар » Чт мар 10, 2011 14:43

Изображение
Изображение

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Дружковка в годы Великой Отечественной войны.

Сообщение Козарлюга » Сб мар 12, 2011 00:47

Додаю копію однієї газети, яка видавалася у Дружківці у 1942 році.
Єдина за всю історію Дружківки україномовна газета.

Так, була Ібрагімова, був Кравцов, але було й це...

Це повинно бути дуже цікаво.

Изображение

Изображение

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Дружковка в годы Великой Отечественной войны.

Сообщение Козарлюга » Сб мар 12, 2011 02:47

А цю листівку видавала міська управа Дружківки.

Изображение

Светлана
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2306
Зарегистрирован:
Сб янв 08, 2011 15:47

Re: Дружковка в годы Великой Отечественной войны.

Сообщение Светлана » Сб мар 12, 2011 02:58

Увадаемый Козарлюга, в Дружковке выходили газеты на украинском языке - это были "Червоний прес" болтового завода и "Ворошиловець" машзавода - в 30-е годы. Я постараюсь поставить для Вас кое-что интересное - завтра.

Юлия Пивовар
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 541
Зарегистрирован:
Чт янв 13, 2011 20:11
Откуда: Дружковка

Re: Дружковка в годы Великой Отечественной войны.

Сообщение Юлия Пивовар » Сб мар 12, 2011 18:51

Прочитать можно, если сохранить изображение на компьютер, а потом приблизить.
Текст конечно, впечетляет.

Юлия Пивовар
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 541
Зарегистрирован:
Чт янв 13, 2011 20:11
Откуда: Дружковка

Re: Дружковка в годы Великой Отечественной войны.

Сообщение Юлия Пивовар » Чт мар 17, 2011 20:28

http://nasha-druzhkovka.ru/vspomnit-vsex-poimenno…/ Продорлжение списков расстреляных жителей Дружковки.

След.

Вернуться в Дружківський міський осередок

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0

cron