* МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА    Мы в facebook,
присоединяйся!      Сайт 
газеты

Исторические документы Руси

Тут общаются на темы "обо всём"
Аватара пользователя
donbassrus33
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 350
Зарегистрирован:
Вс апр 10, 2011 19:15
Откуда: Краматорск

Re: Исторические документы Руси

Сообщение donbassrus33 » Сб мар 31, 2012 16:46

Козарлюга писал(а):А як сталося, що майже всі Московсько-Російські царі-батюшки були німці?
Навіть науковцями сучасної РФ визнано, що у станього царя Миколи-Кривавого, останього з роду Романових, слов"янської крові було 1/128 частина.

Я не знаю как это сталося. Но знаю точно одно, что русская национальность
всегда определялась не чистотой крови, а мировоззрением.
Се повести времяньных лет,
откуду есть пошла Руская земля ...

Аватара пользователя
donbassrus33
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 350
Зарегистрирован:
Вс апр 10, 2011 19:15
Откуда: Краматорск

Re: Исторические документы Руси

Сообщение donbassrus33 » Сб мар 31, 2012 17:16

donbassrus33 писал(а):Ипатьевская летопись (рукопись) 1420-е годы.
Состоит из 3 частей:
1.Повесть временных лет
2.Киевская летопись
3.Галицко-волынская летопись

Несколько фрагментов из ипатьевской летописи свидетельствующие о том что будущие земли
Великого Княжества Московского
тоже являлись Русью (Русской землёй):

1. 1175год Некролог князю Андрею Боголюбскому:

Изображение

2. 1182год Поход князя Всеволода Большое Гнездо на волжских Булгар:

Изображение

3. 1178год Некролог князю Мстиславу Ростиславичу (внук Юрия Долгорукого):

Изображение

4. 1252год Литовский князь Миндовг отправляет своих родичей воевать Смоленск:

Изображение
Се повести времяньных лет,
откуду есть пошла Руская земля ...

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Исторические документы Руси

Сообщение Козарлюга » Сб мар 31, 2012 18:55

donbassrus33 писал(а):Несколько фрагментов из ипатьевской летописи свидетельствующие о том что будущие земли
Великого Княжества Московского тоже являлись Русью (Русской землёй):

А как же они стали российскими? Россия их колонизировала?, завоевала?, захватила?
І ще ось про російське з Росії: http://www.istpravda.com.ua/digest/2011/01/17/15630/

Аватара пользователя
donbassrus33
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 350
Зарегистрирован:
Вс апр 10, 2011 19:15
Откуда: Краматорск

Re: Исторические документы Руси

Сообщение donbassrus33 » Сб апр 14, 2012 10:01

Рукопись ГИМ синод. №786. Содержит Новгородскую первую летопись старшего извода.
Первые листы рукописи датируются концом 13 века
Последние листы рукописи датируются серединой 14века.

Несколько фрагментов свидетельствующие о том что будущие земли
Великого Княжества Московского тоже являлись Русью (Русской землёй):

1.
Изображение

2. Описание татарского нашествия на северо-восточную Русь:

Изображение

3. Последний год жизни Александра Невского:

Изображение
Се повести времяньных лет,
откуду есть пошла Руская земля ...

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Исторические документы Руси

Сообщение Козарлюга » Сб апр 14, 2012 10:49

donbassrus33 писал(а):Рукопись ГИМ синод. №786. Содержит Новгородскую первую летопись старшего извода.
Первые листы рукописи датируются концом 13 века
Последние листы рукописи датируются серединой 14века.


Процесс глобальной фальсификации истории Руси глобально начался с Екатерины II, 4 декабря 1783 года с подписания специального указа: «Назначить до 10 человек, которые совокупными трудами составили бы полезные записки о древней истории, преимущественно же касающихся России… по известному, довольно своеобразному плану». («Исторические портреты» стр. 564).
При написании русской истории наемные историки начинают регулярно обнаруживать что-то сенсационно новое! Мусин-Пушкин находит некий Лаврентьевский летописный свод. В 1809 году Карамзин вдруг находит некий Ипатьевский летописный свод. Придворные историки начинают постоянно «находить» какие-то своды, согласно которым существовала некая мифическая Суздальская Русь, кстати, местность, где русский язык прижился лишь к 16 веку! Причем член комиссии Храповицкий в своих мемуарах открыто пишет, что Екатерина сама лично правила новую версию истории Руси.

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Исторические документы Руси

Сообщение Козарлюга » Сб апр 14, 2012 10:53

donbassrus33 писал(а):будущие земли
Великого Княжества Московского тоже являлись Русью (Русской землёй):


А как же тогда считать слова летописи, что, когда из Новгорода шли в Киев, то говорили "Идем в Русь"?

donbassrus33 писал(а):2. Описание татарского нашествия на северо-восточную Русь:


Из трудов запрещенного в России Татищева, выплывает, что Москва даже не существовала в период Батухана 1237-1240 годы. По документам ордынских татар, годом основания Москвы значится 1257 год. Москва была построена, как пункт сбора дани ордой, ибо выгодно расположилась между эрзянской Эрзей (Рязанью), вепсовской (вепсы – дикие племена, исконно заселявшие указанные земли) Костромой и Вологдой. Эту теорию подтверждает и Л. Н. Гумилев, в своей известной книге « От Руси к России», убедительно показав, что становление Росси как раз обусловлено русско-ордынским симбиозом. Кстати, почему татары, а вернее войска Невского разрушили Десятинную церковь в Киеве, а в других местах наоборот церкви и монастыри брали под охрану? Да потому, что Александр Невский – достойный сын своего подлейшего отца. Каратель и поработитель собственного народа делал это по заказу православной церкви – политотдела орды. Не зря главная святыня православия – икона казанской богородицы так и хранится в столице Татарии Казани… и на крестах православных, на многих церквях, внизу полумесяц!?

Аватара пользователя
donbassrus33
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 350
Зарегистрирован:
Вс апр 10, 2011 19:15
Откуда: Краматорск

Re: Исторические документы Руси

Сообщение donbassrus33 » Сб апр 14, 2012 13:29

Козарлюга писал(а):
donbassrus33 писал(а):будущие земли
Великого Княжества Московского тоже являлись Русью (Русской землёй):


А как же тогда считать слова летописи, что, когда из Новгорода шли в Киев, то говорили "Идем в Русь"?

В летописях термин «Русь(Русская земля)» как обозначение страны употреблялся в двух разных значениях — более узком и более широком.
1. В более узком первоначальном он относился к району Среднего Поднепровья — территориям Киевского, Черниговского и Переяславского княжеств — первоначальному ядру Древнерусского государства.
2.В более широком — ко всему Древнерусскому государству, ко всей территории, заселенной восточными славянами.
Се повести времяньных лет,
откуду есть пошла Руская земля ...

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Исторические документы Руси

Сообщение Козарлюга » Сб апр 14, 2012 14:32

donbassrus33 писал(а): ко всей территории, заселенной восточными славянами.

Цікаво. А в яких кордонах мешкали східні слов"яни?

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Исторические документы Руси

Сообщение Козарлюга » Ср апр 18, 2012 08:46

Чьи это строки???

Русский двадцатый век любит повторять те предсказания, что сделали о нем
мыслители и пророки России в веке девятнадцатом, - Гоголь, Чаадаев,
Белинский, Достоевский.
Да и кто не любил бы повторять о себе подобное...
Пророки девятнадцатого века предсказывали, что в будущем русские станут
во главе духовного развития не только европейских народов, но и народов
всего мира.
Не о военной славе русских, а о славе русского сердца, русской веры и
русского примера говорили предсказатели.
"Птица тройка..." "Русской душе, всечеловеческой и всесоединяющей,
вместить в нее с братской любовью всех наших братьев, а в конце концов,
может быть, и изречь окончательное слово великой общей гармонии, братского
окончательного согласия всех племен по Христову евангельскому закону..."
"Тогда мы естественно займем свое место среди народов, которым предназначено
действовать в человечестве не только в качестве таранов, но и в качестве
идей" "Не так ли и ты, Русь, что бойкая необгонимая тройка, несешься? Дымом
дымится под тобой дорога, гремят мосты..."
И тут же Чаадаев гениально различил поразительную черту русской истории:
"...колоссальный факт постепенного закрепощения нашего крестьянства,
представляющий собой не что иное, как строго логическое следствие нашей
истории".
Неумолимое подавление личности неотступно сопутствовало тысячелетней
истории русских. Холопское подчинение личности государю и государству. Да,
и эти черты видели, признавали пророки России.

И вот наряду с подавлением человека князем, помещиком, государем и
государством - пророки России сознавали невиданную западным миром чистоту,
глубину, ясность, Христову силу души русского человека. Ей, русской душе, и
пророчили пророки великое и светлое будущее. Они сходились на том, что в
душе русских идея христианства воплощена в безгосударственной,
аскетической, византийской, антизападной форме, и что силы, присущие русской
народной душе, выразят себя в мощном воздействии на европейские народы,
очистят, преобразуют, осветят в духе братства жизнь западного мира, и что
западный мир доверчиво и радостно пойдет за русским всечеловеком. Эти
пророчества сильнейших умов и сердец России обхединялись одной общей им
роковой чертой. Все они видели силу русской души, прозревали ее значение для
мира, но не видели они, что особенности русской души рождены несвободой, что
русская душа - тысячелетняя раба. Что даст миру тысячелетняя раба, пусть и
ставшая всесильной?

И вот девятнадцатый век, казалось, приблизил наконец время, предсказанное
пророками России, время, когда Россия, столь восприимчивая к чужой проповеди
и к чужому примеру, жадно поглощавшая и всасывавшая чужие духовные влияния,
сама готовила себя к воздействию на мир.
Сто лет Россия впитывала в себя заносную идею свободы. Сто лет пила
Россия устами Пестеля, Рылеева, Герцена, Чернышевского, Лаврова, Бакунина,
устами писателей своих, мученическими устами Желябова, Софьи Перовской,
Тимофея Михайлова, Кибальчича, устами Плеханова, Кропоткина,
Михайловского, устами Сазонова и Каляева, устами Ленина, Мартова, Чернова,
устами своей разночинной интеллигенции, своего студенчества, своих
передовых рабочих - мысль философов и мыслителей западной свободы. Эту мысль
несли книги, кафедры университетов, гейдельбергские и парижские студенты, ее
несли сапоги бонапартовых солдат, ее несли инженеры и просвещенные купцы, ее
несла служивая западная беднота, чье чувство человеческого достоинства
вызывало завистливое удивление русских князей.
И вот, оплодотворенная идеями свободы и достоинства человека, совершилась
русская революция.
Что же содеяла русская душа с идеями западного мира, как преобразовала их
в себе, в какой кристалл выделила их, какой побег готовилась выгнать из
подсознания истории?
"...Русь, куда же несешься ты? ...Не дает ответа..."

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Исторические документы Руси

Сообщение Козарлюга » Ср апр 18, 2012 08:49

donbassrus33 писал(а):2.В более широком — ко всему Древнерусскому государству, ко всей территории, заселенной восточными славянами.

Чому тоді про це ніде не згадується у документах тієї єпохи? Всюди та територія йменується, як Московія, або Татарія (Тартар).

Аватара пользователя
donbassrus33
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 350
Зарегистрирован:
Вс апр 10, 2011 19:15
Откуда: Краматорск

Re: Исторические документы Руси

Сообщение donbassrus33 » Сб апр 21, 2012 10:11

donbassrus33 писал(а):Рукопись ГИМ синод. №786. Содержит Новгородскую первую летопись старшего извода.
Первые листы рукописи датируются концом 13 века
Последние листы рукописи датируются серединой 14века.

Ещё несколько фрагментов свидетельствующие о том что будущие земли
Великого Княжества Московского тоже являлись Русью (Русской землёй):

Изображение

Примечание: термином "Низовская земля" автор новгородской летописи называет Ростово-Суздальскую землю.
Се повести времяньных лет,
откуду есть пошла Руская земля ...

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Исторические документы Руси

Сообщение Козарлюга » Пн апр 23, 2012 20:21

donbassrus33 писал(а):Ещё несколько фрагментов свидетельствующие о том что будущие земли
Великого Княжества Московского тоже являлись Русью (Русской землёй):

Згоден з Вами, і саме це я сподівався від Вас почути.
Але як ті землі Русі опринилися у Московському князівстві?

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Исторические документы Руси

Сообщение Козарлюга » Ср апр 25, 2012 23:26

Звідки пішла назва Росія?

Ось цікава інформація

Факти та міфи про походження назв Русь, Україна і Росія

Греками-візантійцями найменування Русь вимовлялася як Руссія, латинянами - Рутенія. Також назва країни була широко відома за своїм природним, дійсним найменуванням – Русь. У той же час вживалася назва Україна.

До речі, Сибір для московського царя підкорювали українські козаки на чолі з Ярмаком. Саме таке справжнє ім’я цього видатного козачого отамана, що походить від українського слова «ярмо», а не Єрмак, як це стверджують імператорські російські історики.

Проте найбільше поширення у світі, особливо у новітні часи, назва Русь – як Росія – дістала починаючи з ХVIII ст., і причиною цього стало взяття її у якості нового найменування Московського царства, яке у той час активно розбудовував та розширював цар Петро I.

Розумному та енергійному цареві хотілося будь за що ствердитися у світі, і особливо змінити відношення до нього старих європейських держав. А для цього була потрібна відома у світі назва, яка б мала більш соліднішу історію, ніж тогочасна історія його Московської монархії, та могла б викликати повагу іноземних держав.

Переселення князів і вчених ченців, від снувавших по тодішній Русі татар, на московські землі почалося приблизно від часів митрополита Олексія в 1330 р., і стало тим чинником, що, без сумніву, став головним у зміцненні московської держави і сприйняття нею культури Русі.

Від татар йшли з Чернігівської, Брянської і Северської земель (Плещєєви), місцеві князі Рюриковичі (Одоєвські, Оболенські, Долгорукі, Щербатові, Єлецкі, Звенигородські, потім Мосальські, Барятинські), Гедиміновичі - (Трубецькі, Голиціни, Щенятеві, Хованські, потім - Бельські, Мстиславські). Герої Куликовської битви Пересвіт і Осляба (із брянської землі), князі Андрій Полоцький і Дмитро Брянський Ольгердовичі, князь Дмитро Михайлович Боброк-волинський…


Зважаючи на генеалогічний зв’язок відростків гілок родоводу деяких московських царів з древніми київськими князівськими родами, а також певні традиції, що були перенесені із „мати руських городов” за межі Русі - на суздальські, новгородські, смоленські та московські землі, безумовно єдиною можливою для такого використання, могла б бути саме назва Русь.

Слід також зауважити, що у вирішенні питання найменування своєї держави Петро І виказав велику хитрість. Певно усвідомлюючи, що просте використання чужої назви негідно його монаршої величності, та за придбаною звичкою називати все іноземними іменами, московський цар, своїм указом в 1721, повелів іменувати свою надбану імперію неруським словом “Russia”, що в Московщині лише згодом стало вимовлятися як "Росія".

Таким чином було вирішено дві проблеми: по-перше – у сприйнятті своїх підданих – московітів, та споконвічних жителів Русі - українців, у буквальному розумінні, неналежна Московському царю назва Русь, формально, у її дійсному вигляді, не була взята; по-друге – у сприйнятті іноземців, Russia (Росія) була тою країною яку вони знали як у минулому могутню, із великою історією, тобто - Русь.

Саме „Руссия” – так став називати свою імперію Петро І. А Россия вона стала називатися лише згодом, – можливо і під впливом назви знайомої тепер росіянам річки чи то якогось племені з назвою Рось (а не навпаки – як згодом почали стверджувати деякі російські історики), а можливо і тому, що за особливостями своєї анатомії та артикуляції, вимовляти „Россия” – легче ніж іноземне „Руссия”.

Отже, відбулася підміна понять та назв, в результаті чого найменування "Русь", що у світі переважно загальновідоме як "Russia", грецькою та латинською звучить як „Руссія”, в англомовній традиції пишеться "Russia", і вимовляється як „Раша”, а російською ж вимовляється та пишеться „Росія”, - за межами власне України-Русі пов’язується виключно з Москвою і Росією.

Використання найменування назви сусідньої держави – Русі і спотворення її до назви Росія, призвело до виникнення, можливо одного із найбільших міфів у світовій історії...

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Исторические документы Руси

Сообщение Козарлюга » Чт апр 26, 2012 20:16

ПРОДОВЖЕННЯ:

В 1410 году ополчення Перемиської землі приймало участь у звитяжній Грюнвальдській битві під синьою коругвою з зображенням жовтого двоглавого орла з короною.


В тому ж літописі під 1268 р. знаходимо вислів ''украйняни'', під 1280 - ''на вкраинЂ'', під 1282 р. - ''на вкрайницЂ''. В усіх випадках словом Україна означувано переважно пограничні землі супроти державного центру в Києві. Одночасно вживалися дві назви Русь і Україна (приклади подвійного найменування країн у Європі поширені і зараз: Англія - Британія, Голландія - Нідерланди, Фінляндія - Суомі...).


Розпад Русi на окремi удiльнi князiвства, що був узаконений Любецьким з'їздом князiв 1097р., поклав початок формуванню iсторичних українських земель. У відомих стародавніх літописах вперше згадується найменування Україна (також вживаються назви - украйна, украйна, украина - /Примітка: Переписувачі того часу не завжди робили різницю між рядковими і заголовними літерами, а часто (у різних переписах - варіантах літописів) писали лише буквицю на початку глави. - В.Г./) . Так під 1187 р. Київський літопис за Іпатіївським списком, оповідаючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під час походу на половців, говорить, що ''плакашеся по немь вси Переяславци'', бо він був князем ''всякими добродЂтельми наполнен - о нем же Оукраина много постона''. Під 1189р. в тому самому літописі в оповіданні про князя Ростислава Берладника згадується, що він ''еха и Смоленьска в борзЂ и приЂхавшю же емоу ко ОукраинЂ Галичькои'' (на означення подністрянського Пониззя). В літописі Галицько-Волинському під 1213 р. є запис ''данилу же возвратившоуся к домови, и Ђха c братом й прия Берестий, и Угровеск i Верещин, Столпе, Комов и всю Оукраинoу'', себто - всю забужанську Україну. Зміст літопису і написання руською (не плутати з російською) мовою слова „Oукраиноу” указує, що йдеться саме про "Україну" в розумінні "країна" - Вітчизна (аналоги є в інших слов'янскьих мовах, наприклад у польскій - „крайова”/Krajowa). У сучасній же російській мові залишилося слово "окраина", яке, зберігши спільний корінь, має інше значення.

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Исторические документы Руси

Сообщение Козарлюга » Чт апр 26, 2012 20:18

Продовження:

На Синоді Константинопольського патріарха в 1303 р. під час розгляду питання про утворення Галицько-Волинської церковної митрополії було ухвалено називати тодішні Київське і Галицько-Волинське князівства Mikro Russia (<Мала Русь> /російською стали називати – „Малороссия”/, тобто <Русь старша, початкова, основна, давніша>), а Залісся й Новгородщину - Megale Russia (<Велика Русь>, що означало <Русь пізніша, похідна, новостворена>). Оскільки у Візантії здавна закріпилася назва наддніпрянських слов'ян з коренем "рос" (<народ Рос>), вона відбилася і в терміні Росія, який остаточно утвердився на кінець XV ст.

Отже, терміни Росія (Россия), Малоросія, Великоросія та всі похідні від них слова сформувалися в церковних канцеляріях вселенського патріарха.

Патріарх і імператор почали називати споконвіку їм відому Київську, Придніпровську Русь - Малою, а землі Залісся, - Руссю Великою. У межах Малої Росії, за візантійським уявленням, були розташовані єпархії: Галицька, Володимиро-волинська, Холмська, Перемишльська, Луцька і Туровська (1347 рік). У Малій Русі лежало місто Київ, де спрадавна перебував глава Руської Церкви - митрополит Київський і всія Русі (1354 рік). Імператор Іоанн Кантакузен, звертаючись до князя Любарта Гедиміновича і переконуючи його не домагатися встановлення особливої митрополії малоруської, говорив в 1347 році: »Ти знаєш, що так було встановлено і узаконено з тієї пори, як народ руський пізнав Бога і просвітився святим хрещенням, щоб був один митрополит - Київський, для всія Русі, як для Малої, так і для Великої».

Спочатку порядок кольорів українського прапору не був установлений, тому вживали як жовто-сині, так і синьо-жовті їхні поєднання. Питання національних кольорів не викликало ніяких сумнівів і під час полеміки, що спалахувала на шпальтах київських і львівських газет 1909-1912 років – національними кольорами було визнано синю і жовту барви. Суперечки точилися лише з приводу порядку вживання кольорів. Зокрема, жовто-сині прапори використовували січові стрільці. Поєднання кольорів жовтого і синього трактується багатозначно: це і поєднання символів життя: золотого сонця у синьому космосі, і чисте, мирне безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом мирної праці і достатку.
Примітно, що сучасний державний прапор не відповідає прадавній українській традиції, за якою завжди носили світлий верх – темний низ, і, відповідно, суперечить поняттю „жовто-блакитний”.

Пред.След.

Вернуться в Давайте просто поболтаем!

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

cron