* МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА    Мы в facebook,
присоединяйся!      Сайт 
газеты

Наші непересічні земляки - Микола Гаврилович Ушкварок

Модераторы: slc, Краевед

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Наші непересічні земляки - Микола Гаврилович Ушкварок

Сообщение Козарлюга » Сб дек 15, 2012 12:50

Продовження:

До правди – самотужки?


Читаєш і не перестаєш дивуватися, задаючи собі питання: «Звідки у хлопців така національна свідомість, де її підґрунтя? Як таке могло з’явитися у зрусифікованому, зінтернаціоналізованому Донбасі, та ще у розпал сталінських репресій, коли на заході України енкаведісти на смерть боролися з УПА, а на сході ніби все мовчало?..».
Микола Гаврилович Ушкварок і сьогодні стверджує, що до «такого життя» він і його товариші дійшли самотужки. Підстав йому не вірити ніби немає. А коли це дійсно так, то виходить одне – вся справа у генах: українських, козацьких, невмирущих!..

Перечитую вірші Петра Лиха, Миколи Ушкварка майже 55-річної давності із такими промовистими назвами: «Що ж ти думаєш, мій друже?», «Душі наші спільні», «До тебе звертаюсь, народе!», «Самостійна Україна». З поетичної точки зору, вони не претендують на високу оцінку. Але ж які сміливі, щирі рядки: «Треба взяти в руки зброю…», «Ніякої зміни за ці роки не діждалась наша Україна…», «Дехто милості чекає від лютого ката…», «Тоді тільки будем жити, як здобудем волю…», «І зі зброєю в руках її визволяти…», «Гадаю, що полягти за рідну Вкраїну краще буде, ніж загинуть за цю Батьківщину…», «Народ уже гострить меча…», «Потім взятись усім за сокиру, щоби знищить порядки гнилі…».
Та за такі відверті, відчайдушні слова, писані і поширювані сухоярівськими «єретиками», тоді розстрільної статті вистачило б на цілий хутір, на цілий інститут!..

Далі буде...

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Наші непересічні земляки - Микола Гаврилович Ушкварок

Сообщение Козарлюга » Вс дек 16, 2012 21:30

Продовження:

Випробування долі

Звичайно ж, що у тій системі якесь товариство сміливців не могло довго існувати. Через печатку кадебісти вийшли на хутір, провели обшук, знайшли «самвидав», заарештували зухвалих юнаків. А далі був суд у Дніпропетровську за створення антирадянської молодіжної організації, метою якої була боротьба за самостійну Україну. «Шили» і зв’язок із іноземною розвідкою, але не довели. З весни 1950 року – ув’язнення, табори ГУЛАГу.
Лише у 1956 році, за амністією, українець Микола Ушкварок повернувся з Воркути на свою Батьківщину. Але не на Донбас, а у Західну Україну. Там створив сім’ю, що згодом трагічно розпалась – від невиліковної хвороби померла молода дружина, маленька дитина. Як кажуть, лихо одне не ходить…
Але чоловік не зламався, спромігся витримати і цей страшний удар долі. Щоб набратися духовних і моральних сил, він повернувся на свою батьківську землю – на рідну Донеччину.

Далі буде...

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Наші непересічні земляки - Микола Гаврилович Ушкварок

Сообщение Козарлюга » Пн дек 17, 2012 23:25

Продовження:

Святий обов’язок


Нині 83-річний Микола Гаврилович Ушкварок тихо доживає свого буремного віку у невеличкій власній хаті на околиці шахтарського містечка Димитрового. У чоловіка дружна сім’я – дружина, діти, онуки.

Глибоковіруюча людина, він, певне, уже пробачив своїм катам за все – за поневічену юність, за подальші переслідування в рідній, але ще залежній Україні, за передчасну смерть своїх рідних, друзів…
Микола Гаврилович – людина зовсім не публічна. Певен, що навіть давні сусіди не знають про його минуле, яким би інші пишалися, а деякі, можливо, й використовували для свого сьогодення. Але колишній політв’язень Ушкварок – не з таких.

Тож ми і взяли на себе святий обов’язок бодай коротенько розповісти про унікальну і в той же час просту долю цього чоловіка, який, коли майже всі мовчали, відкрито написав: «Всім, як одному, українцям, хто хоче жити і бажає бачити життя, взяти в руки зброю і оголосити Україну самостійною державою»…

Далі буде...

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Наші непересічні земляки - Микола Гаврилович Ушкварок

Сообщение Козарлюга » Вт дек 18, 2012 23:15

Закінчення:

Душа супротивом яріла

На географічній мапі України нанесено чимало назв ярів та вибалок, розкиданих у густих лісах, серед широких степів. На історичній карті козаки-повстанці навічно вкарбували у пам’ять звитягу Холодного Яру, що на Черкащині. У літературний літопис похилим почерком трагічної долі письменника Сави Божка вписаний його рідний Крутий Яр на славній Січеславщині. Гідне місце у цьому переліку має посісти і донецький хутір Сухий Яр, де колись спалахнув, заярів національний супротив юнака Миколи Ушкварка і двох його товаришів…

Юрій ДОЦЕНКО,
член Національної спілки письменників України

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Наші непересічні земляки - Микола Гаврилович Ушкварок

Сообщение Козарлюга » Чт янв 10, 2013 15:53


Пред.

Вернуться в Місто Димитров

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1