* МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА    Мы в facebook,
присоединяйся!      Сайт 
газеты

Славянск торговый

Модераторы: slc, Краевед

slc
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 21761
Зарегистрирован:
Пн янв 19, 2009 12:05
Откуда: Краматорск

Re: Славянск торговый

Сообщение slc » Чт июл 25, 2019 09:31

Изображение
Весь документ см. здесь.
Размещенные мною на форуме материалы не преследуют целей пропаганды тоталитарных режимов, а используются исключительно лишь для реконструкции исторических событий, проведения научных исследований либо являются объектами антикварной торговли.

slc
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 21761
Зарегистрирован:
Пн янв 19, 2009 12:05
Откуда: Краматорск

Re: Славянск торговый

Сообщение slc » Вт мар 03, 2020 15:39

Віталій Носачов - Изюм LIVE
26 февраля 2020
Роль місцевого самоврядування у прокладенні залізниці через місто Ізюм.

Артерії сучасної економіки – залізниці довго обходили Ізюм. Колись важливий пункт на шляху з Харкова на південь, Ізюм після прокладення Курсько-Азовської (1869 р. ) та Пензенсько-Лозівської (1882 р.) залізниць опинився обабіч цих шляхів, програючи власному „позаштатному” місту Слов’янську, що стояв при залізниці.

У 1868 р. півднем Ізюмщини, через слободу Барвінкову і позаштатне містечко Слов’янськ пройшла Курсько-Харківсько-Азовська залізниця. Ізюм залишився осторонь, і вже у 1882 р. журналіст Селіванов свідчив, що „торговля Изюма в последнее время начинает падать; прежде Изюм был известен как обширный рынок сырых кож, скота и хлеба; теперь же заштатный город Изюмского уезда Славянск, благодаря тому, что лежит при железной дороге, по торговле стоит гораздо выше Изюма”. На рубежі століть у Слов’янську крім солеварень діяли: содовий завод, що відкрився 1897 р., фарфоровий і фаянсовий заводи товариства Кузнєцова, два чугуноливарні, механічний, чотири цегельних, миловарний заводи, макаронна фабрика. У 1900 р. у місті працювало 2900 робітників проти 200 у Ізюмі.

Треба було щось робити. І тоді місцеве самоврядування взялося рятувати місто. Висновок був очевидний – Ізюму потрібна залізниця. І от 28 вересня 1893 р. делегація представників ізюмського самоврядування прибула до Санкт-Петербурга, де прохала про проведення Пензенсько-Лозівської залізниці через Ізюм. Відповіді не отримали. Тоді був розроблений амбітний проект, і 27 квітня1896 р. Ізюмське повітове земство пропонує продовжити Балашівську залізницю до з’єднання з Курсько-Харківсько-Севастопольською через Ізюмський повіт (по лінії Куп’янськ-Ізюм-Лозова).

Проте і цей проект не був затверджений. І лише на початку ХХ ст. все ж вирішено було побудувати пряму залізницю з Харкова на Донбас через Ізюм. 1 листопада 1906 р. до Ізюму прибувають спеціалісти, що починають розвідку місцевості та інженерні роботи для будівництва залізничної станції «Ізюм». Та лише 15 травня 1908 – прийнято рішення провести через Ізюм Північнодонецьку залізницю. Далі події понеслися у шаленому темпі:

Ø 14 травня 1909- заклали залізничний шлях 4-ї дільниці колії Північнодонецької залізниці, де буде залізнична станція «Ізюм»
Ø 28 червня 1909 – початок будівництва залізниці у Ізюмі. Міська Управа посадила дерева на площі та Поштовій вулиці, земство будує дамбу паралельно течії річки С. Донець.
Ø 11 грудня 1909 – потяг зі Слов’янська прибув на місце майбутньої залізничної ст. «Ізюм».
Ø 2 січня 1910 – початок руху потягів Слов’янськ – Ізюм.
Ø 14 січня 1910 – останнє засідання Думи цього складу. Обговорено питання залізниці. У Народному Домі ялинка для дітей і вечір для дорослих. Збір від вечора – у дитячий притулок.
Ø 11 лютого 1910 – будівництво залізниці у Ізюмському повіті йде повільно.
Ø 24 лютого 1910 – Почався рух вантажних потягів на відтинку Ізюм – Святогірськ – Лиман – Слов’янськ.
Ø 16 травня 1911 – почалися регулярні перевезення залізницею.
Ø Літо 1911 - епідемія холери. Санітарну команду очолює інженер-залізничник І. А. Суходольський[1].
Ø 31 жовтня 1911 - Ізюмський вокзал приймає перший потяг з Харкова.

А за рік завдяки залізниці Ізюм стає промисловим центром. У 1912 р. на північ від тодішнього Ізюму, біля с. Гнидівка, почалося будівництво Ізюмських залізничних майстерень. Спочатку планували будувати майстерні у Балаклеї, і лише після того, як ізюмські підприємці викупили у Міської Управи землі біля залізниці, у селища Гнидівка, німецька фірма „Карл Брандт” розпочала навесні 1912 р. будівництво майстерень. Відкриті вони були у серпні 1915 р.

Так завдяки принциповій позиції місцевого самоврядуванню, допомозі підприємницьких кіл, власне, активній позиції ізюмської громади місту повернуто було роль центру регіону. Розпочалася промислова ера, останні дні якої ми сьогодні спостерігаємо.

Чи вистачить у ізюмської громади, всіх нас розуму та енергійності, віри і заповзятості, щоби знайти нові сенси розвитку ізюмської громади, чи нас чекає занепад, який пророкують песимісти? Залежить знову – від нас.
https://www.facebook.com/groups/izyum/permalink/1561929963956398/
Размещенные мною на форуме материалы не преследуют целей пропаганды тоталитарных режимов, а используются исключительно лишь для реконструкции исторических событий, проведения научных исследований либо являются объектами антикварной торговли.

Пред.

Вернуться в Слов’янський міськрайонний осередок

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1