* МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА    Мы в facebook,
присоединяйся!      Сайт 
газеты

История промышленности Константиновки

Модераторы: slc, Краевед

kornienko
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 347
Зарегистрирован:
Ср мар 30, 2011 13:03

Re: История промышленности Константиновки

Сообщение kornienko » Вс ноя 18, 2018 01:37

Слід відмітити, що завдяки віднайденому листу галерея директорів розпорядників скляних заводів та агентів Брюсселю поповнилася ще одним ПІБ - Густав Єгорович Крушель. Питання чи був він перший в списку ще не відомо. Крушель на прикінці 1903 році був похований на території лютеранського цвинтаря в м. Харків, а трохи пізніше рядом поховали і його брата. Певно, Крушель проживав при костянтинівських заводах тільки будучи на посаді відповідального агента і розпорядника бо така вже була вимога найму в ті часи. Про Валентина Гомона, бельгійського підданого, написано хоч і не багато про те достатньо для достовірної історії. Окрім прямих обов’язків, ця непересічна особистість сприяла поширенню освіті, культури, спорту та відпочинку місцевого люду. Є ще один маловідомий факт з діяльності Валентина- це сприяння місцевому соціал – демократу Г. Білоусову стати депутатом Держдуми другого скликання 1907р. від робітничої курії, для чого кандидата фіктивно зараховано до робітників скляних заводів. Це пояснюється тим, що бельгійська інтелігенція прагнула демократизувати тодішній московський деспотизм на європейський зразок . Що з цього вийшло покажуть 1917-24 роки. А поки буремні часи не настали гомони будували для робітників житло на колонках, лікували хворих, започатковували сади, бібліотеки, школи. Не забував і про себе В. Гомон. На правому березі Кривого Торцю недалеко від прохідної заводу побудував і собі гарний двоповерховий будиночок. Світлина особняка, яку я викладаю, не одна із найкращих зате найдавніша від вже оприлюднених бо зроблена ще у 20-ті роки минулого століття і найбільш правдиво відображає первинний фасад. Пізніше на другому боці Торця, проти особняка Гомона, директор дзеркального заводу Плояр – молодший збудував собі теж будинок, який зберігся до цього часу. Цікаво, що між цими будівлями був потайний тунель під Кривим Торцем. І це не примха розбагатілих іноземців, бо погром садиб бельгійських колоністів 1900р. від рук місцевих люмпенів де чого навчив. Треба ще відзначити – перший у списку членів ради Катеринославського товариства заводчиків і фабрикантів за 1914 рік числиться В. Гомон, як директор Товариства Донецьких скляних заводів в Костянтинівці. Відповідно моїм архівним знахідок одного із протоколу від 5 жовтня 1917р.ст./ст. об’єднаного засідання виборчих від робітників і службових уповноважених членів центрального бюро проф. союзів, заводських комітетів і виконавчого комітету С.Р. і С.Д. з одної сторони і з другої адміністрації Костянтинівських заводів у засіданні брав участь і Гомон. На засіданні адміністратори заводів погодилися, в зв’язку з стрімким зростанням цін, ввести надбавку всім робітникам і службовцям на 25% із 1-го вересня 1917р. У недосересерівській історії про В. Гомона пишуть, що буцім то він виїхав з Костянтинівки за кордон відразу ж після військового перевороту більшовиків. І це останнє є фальшованою неправдою бо відповідно віднайденого листа Л.Ф. Бришана, писаною французькою мовою , пан Гомон знаходиться в Харкові звідти керує ввіреними заводами. Лист із Костянтинівки датовано 30-тим квітнем 1918р., а це дата коли українське військо разом із союзниками прогнали московських інтервентів за межі Донбасу. В той час бельгійські акціонери оцінювали шкоду завдану від спланованого московськими більшовицькими бандами грабунку заводів. Точна дата від’їзду Гомона за кордон поки що не відома. Вже будучи в безпеці він для преси, між іншим , пророкував- «Ради блефують, але їх положення критично, чим більше від них будемо вимагати, тим більше отримаємо. Якщо ми будемо непорушні, ми побачимо їх зігнутими, вони раді будуть поступитися. З точки зору економіки вони приперті до стінки».
Изображение
Изображение

kornienko
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 347
Зарегистрирован:
Ср мар 30, 2011 13:03

Re: История промышленности Константиновки

Сообщение kornienko » Вт ноя 27, 2018 22:02

Із розповідей старожилів нам достеменно відоме місце поховання двох братів Гомонів на території нашого міста. Один з них був лікарем в при заводській лікарні. Під час епідемії помер. Вдячні робітники скляних заводів, за свій рахунок, на його могилі поставили пам’ятника з відповідним текстом подяки. Інший брат був службовцем на заводі і завідував спортивним сектором.





Изображение

Пред.

Вернуться в Костянтинівський міськрайонний осередок

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1