Новітня історія європейськой Костянтинівки

[kornienko]

І як завжди, кожного року, костянтинівське українство навідується до стольного міста на Майдан і під стіни ВР. І повірте , це не барробаш – березіно-євгени. Листопад 2017р.

[kornienko]

Так хто ж насправді розхитує український корабель піднімаючи хвилі людського обурення?
7.12.2017р. суддя Костянтинівського суду Донецької області Белостоцька О., за виконання в зоні АТО завдань із боротьби з тероризмом і захисту України від російської агресії, ухвалила бійцям «Айдару» (позивні): «Яма» - 8 років 6 місяців, «Спікер» - 8 років, «Рекс» - 8 років. Така ось «подяка» за зрив «русскага мира». Аналогічні судові переслідування і вироки істинним патріотам є невід’ємною частиною сучасної дійсності і з впертою послідовністю впроваджено в судову практику по всім областях України. Безпрецедентним випадком на цьому останньому засіданні Костянтинівського суду є те, що до залу засідання екс прокурор ( колегією суду замінений в процесі справи) привіз з десяток спортивного типу молодиків у цивільній одежі. Таких осіб новітня історія величає – тітюшньою, а їх організаторів – паханами. Під будівлю суду екс прокурор доправив тітушок на військовій машині Червоного хреста. Місцеві активісти, які в черговий раз прибули підтримати невинно осужуваних хлопців відразу збагнули, що діється і задокументували цей ганебний факт.

Наталія Фещик – адвокат, захисник підсудного М. Агапова так передає суть сфабрикованої справи:
- Багато людей просили вирок суду (який важко назвати таким), - яким засудили Яму, Спікера та Рекса. Ділюся цим творінням. Коротеньке резюме:
1. Хлопці - добровольці, патріоти, захищали Україну (але то не має значення, то їх особисті побуждєнія...;
2. Закон "Про боротьбу з тероризмом" - це що таке, яке він має відношення до військових; права та обов"язки військових - а це з якої пісні? ...?
3. Не встановлено обставини на досудовму розслідуванні - ну то таке... не має суттєвого правового значення;
4. Підроблення матеріалів справи - та ви неправильно зрозуміли - то технічні описки прокурора, які не впливають на суть справи...
5. Яма не застрелив Баркова - він просто забув, що в нього за плечеми АКМ і почам валити з травмата невідомого походження... Так буває - військові "не розуміють, що з траммата (чужого, навіть не відомо чи він з пулями) можна вбити, а от з АКМС - нада постаратися..." - тому вбивтсво не завершене....
6. Слова вирвані з контексту? - Ні, свідки захисту говорили не те, що всі чули - а те що чув саме суд... Так буває....
7. ну і т.д.
-
-
-
-
-
-

[kornienko]

Вчора, 20 квітня 2018 року, побачила світ книга "Похід Запорожців на Донбас і Крим: рік 1918". Головним меценатом, що забезпечив коштами друк цієї книги, є Владислав Попович. Ці кошти він отримав в результаті виграшу ним справи у Європейському суді з прав людини у Страсбургу про незаконне тримання його під вартою за часів недоброї пам'яті Януковича. Тож вихід зараз цієї книги, яку було написано ще в лютому 2013 року, є одним з безпосередніх здобутків Революції Гідності. При тому далеко недругорядним.
В книзі йдеться про події в Україні від лютого до квітня 1918 року. Книга є першим сучасним воєнно-історичним комплексним дослідженням того періоду Української Революції 1917 - 1921 років, в якому використано головні історичні джерела, що стосуються цієї теми. В тому числі й джерела наших політичних супротивників зі сходу. Книга, як і всі книги Видавництва "Стікс", є добре ілюстрованою, містить велику кількість мап, забезпечена довідковим додатком і покажчиками імен та географічних назв.
Сподіваємося, що ця книга знайде свого читача і стане вагомим внеском у формування новітньої історичної свідомості української нації через повернення із забуття Героїв, що офірували Україні свої життя.
21 квітня 1918 року, рівно 100 років тому, частина їх, на чолі з Петром Болбочаном, прорвалися до Криму через Сиваш, а інша частина, на чолі з Володимиром Сікевичем, вирушивши вранці зі Слов'янська (тепер Донецької обл., пройшли через Краматорськ до Дружківки.
Героям слава!

[kornienko]

Донецька «Просвіта» ім. Т. Шевченка шанує своїх героїв.
25 квітня •

Покинута АБСОЛЮТНО ВСІМА могила Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20 лютого 2015, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народовіЄ відстоювання територіальної цілісності України. Зарізаний на проукраїнському мітингу в Донецьку громадянином РФ (кличка "ПАЛАЧ"). Змели сміття. Прибрали траву. Посадили 23 квітня 2017, в поминальну неділю, навколо чорнобривці. Посередині барвінок, свячена паска, яєчко, ковбаско, цукерки. (5 березня 1992 - 13 березня 2014). Не забуваймо! Пам'ятаймо!

[kornienko]

Сьогодні 8 грудня 2018р. наша країна відзначає День народження Всеукраїнської громадської організації товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Засноване товариство в 1868р. в славному граді Лева як перепона полонізації відразу ж поширилося на всі етнічні українські терени. Слід наголосити, що впродовж 150 років свого існування найстаріша і вічно молода Просвіта була і буде берегинею і захисницею нашої Батьківщини бо насторожі вона поставила українське СЛОВО. А ні тортури імперських завойовників, а ні катівні сересеровських часів не зломили Духу її послідовників. Про найперші осередки Просвіти в місцевості де нині розташована сучасне прифронтове місто Костянтинівка поки що немає задокументованих відомостей, але це лиш питання часу і потуг краєзнавців. А ось правдиві описи і згадки про наполегливу працю просвітян, та їх боротьбу за соборність і визнання уряду Української Народної Республіки зафіксовано березнем місяцем 1917-го року. На що вже радянські історики і ті в своїх описах нашого міста згадують, що Просвіта успішно проводила передвиборчу агітацію в березні 17-го року і після виборів 18 –го березня ввійшла до складу першої територіальної Костянтинівської ради. З архівних джерел нам вже відомо, що в ті часи в нашому робітничому містечку Просвіта безпосередньо формувала національні українські партії – СР і СД., які в подальшому залишили свої сліди в боротьбі за незалежність. Є і ПІБ керівників- це Корнієвський, Дуднік, подальша доля невідома. Окрім історичних аналів маємо і літературні твори де є описи спротиву наших просвітян московсько-більшовицьких найманців у 1918р. Так звана радянська влада, що закріпилася на теренах Костянтинівки з січня 1920р., звинувативши просвітян у буржуазному націоналізмі, наклавши заборону на товариство фізично знищила. Знову ж таки, достовірні відомості відродження міської костянтинівської Просвіти маємо лише з початку 1942 р. і по 43-й рік За цей короткий період діяльності товариства зібрав архівні данні наш сучасник друг С. Добровольський та видав книгу яка є і у мене. Мені особисто довелося брати участь в розбудові міської Просвіти вже із 1989р. В ті останні роки скону СРСРа і УРСР ще не було відмінено закону про заборону діяльності «буржуазної, націоналістичної» Просвіти і ми легалізувалися під назвою Товариство Української Мови (ТУМ). Головою обрали В. Ляшенка. Ляшенко отримав від Павличка свідотство про факт реєстрації. Після відновлення Україною незалежності 1991року обраним головою міської організації В. Зуйєм було зареєстровано міське Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченко в подальшому зареєстровано і у міністерстві юстиції. Костянтинівські просвітяни протягом 27-ми років пройшли не легкий шлях боротьби на українській ниві не зламались, не втратили надію бо їх тримало СЛОВО.
Під знаменну річницю міські просвітяни завітали до Іллінівської загальноосвітньої школи та подарували книгу Україна голодомор 1946-1947років: непокараний злочин, забуте добро