* МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА    Мы в facebook,
присоединяйся!      Сайт 
газеты

З чого починалася Олексієво-Дружківка

Модераторы: slc, Краевед, Светлана

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение Козарлюга » Ср дек 12, 2012 00:33

Изображение

Сьогодні, 11 грудня 2012 року вийшло з друку друге, доповнене видання книжки "Відома й невідома Олексієво-Дружківка".
Видання перетерпіло багато змін, прийняло багато доповнень. Архівні матеріали, свідчення людей, фото й вірші - оживили видання.
Найбільш цікаве воно буде для мешканців Олексієво-Дружківки, бо це книга про їх батьківщину, іх рідне селище, їхніх предків.
У цю книгу війшло багато матеріалів про Дружківку, дружківські селища, Костянтинівку й Костянтинівський район, і матеріалів таких, які ще не оприлюднювалися і тому будуть дуже цікаві.

ЗАПРОШУЄМО ВСІХ БАЖАЮЧИХ НА ПЕРШУ ПРЕЗЕНТАЦІЮ КНИГИ, ЯКА ВІДБУДЕТЬСЯ У ДРУЖКІВЦІ, У БІБЛІОТЕЦІ КОМПЛЕКСУ МАН У П"ЯТНИЦЮ, 14 ГРУДНЯ 2012 РОКУ, О 14-30 В РАМКАХ ЗАСІДАННЯ КЛУБУ "КРАЯНИ".

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение Козарлюга » Чт дек 13, 2012 00:06

УВАГА !!!!!!!!!!!

У п"ятницю, 14 грудня, о 14-30, у бібліотеці комплексу МАН, відбудеться засідання клубу "Краяни".
На порядку денному:
Доповідь Євгена Фіалко про топонімічні аспекти нашого регіону.
Презентація другого видання книжки "Відома й невідома Олексієво-Дружківка".

ЗАПРОШУЄМО ВСІХ !!!!!

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение Козарлюга » Сб дек 15, 2012 12:46

Зима у Олексієво-Дружківці, 15.12.2012.

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Аватара пользователя
Краевед
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 8084
Зарегистрирован:
Пн июл 30, 2007 19:32

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение Краевед » Сб дек 15, 2012 23:00

Хорошо, у Вас там!
Ищу видовые открытки до 1917 года.

kornienko
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 335
Зарегистрирован:
Ср мар 30, 2011 13:03

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение kornienko » Вс дек 16, 2012 14:13

Перепрошую, друге видання вийшло в світ в двох варіантах за 2012 р. Відома і не відома Олексієво – Дружківка різниться тільки світлиною розміщеною на першій сторінці ? Чи ще є відмінності?

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение Козарлюга » Вс дек 16, 2012 21:26

kornienko писал(а):Перепрошую, друге видання вийшло в світ в двох варіантах за 2012 р. Відома і не відома Олексієво – Дружківка різниться тільки світлиною розміщеною на першій сторінці ? Чи ще є відмінності?


Звичайно, дуже багато відмінностей! Пане Корнієнко, я ж про все розповідав на Краянах.
У Вас є обидві книжки і Ви можете порівняти.

Дилетант
Гость
Гость
 
Сообщения: 37
Зарегистрирован:
Пт фев 17, 2012 23:49
Откуда: Дружковка

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение Дилетант » Вт дек 18, 2012 01:55

Носуля Николай Васильевич (1926 - 20.01.1945), Герой Советского Союза
Родился 18 декабря 1926 году в селе Алексеевка Константиновского района Донецкой области Украины.

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение Козарлюга » Вт дек 18, 2012 19:34

Дилетант писал(а):Носуля Николай Васильевич (1926 - 20.01.1945), Герой Советского Союза
Родился 18 декабря 1926 году в селе Алексеевка Константиновского района Донецкой области Украины.


Дякую, так, сьогодні день народження Миколи Носулі, двоюрідного брата Олекси Тихого, Героя Радянського союзу, нашого земляка. Я просив Євгена Фіалка якось висвітити це в газеті. Може вдалося. Також треба передивитися газети ДР і ДнЛ, може там щось є про це?

Изображение

Семен Гудзенко

ПЕРЕД АТАКОЙ

Когда на смерть идут — поют,
а перед этим
можно плакать.
Ведь самый страшный час в бою —
час ожидания атаки.
Снег минами изрыт вокруг
и почернел от пыли минной.
Разрыв —
и умирает друг.
И значит — смерть проходит мимо.
Сейчас настанет мой черед,
За мной одним
идет охота.
Будь проклят
сорок первый год —
ты, вмерзшая в снега пехота.
Мне кажется, что я магнит,
что я притягиваю мины.
Разрыв —
и лейтенант хрипит.
И смерть опять проходит мимо.
Но мы уже
не в силах ждать.
И нас ведет через траншеи
окоченевшая вражда,
штыком дырявящая шеи.
Бой был короткий.
А потом
глушили водку ледяную,
и выковыривал ножом
из-под ногтей
я кровь чужую.
1942

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение Козарлюга » Пн дек 24, 2012 20:30

http://dnl.dn.ua/index.php?option=com_c ... s&Itemid=2
Вышла в свет книга об Алексеево-Дружковке
21.12.2012 11:00

Вышла в свет книга об Алексеево-ДружковкеЧетырнадцатого декабря в библиотеке семейного чтения гостиничного комплекса «МАН» на заседании краеведческого клуба «Краяны» состоялась презентация второго издания книги «Известная и неизвестная Алексеево-Дружковка», посвященная 300-летию поселка. В ней собраны уникальные фотографии, архивные документы, воспоминания жителей Алексеево-Дружковки. Над созданием сборника трудилось более двадцати человек.

По словам руководителя проекта Евгения Шаповалова, настоящая книга будет помощником для краеведов, школьников, да и просто хорошим источником знаний для всех людей, которые интересуются историей одного из древнейших поселков северного региона Донецкой области.

«Впервые мы выпустили данный сборник в 2011 году, когда депутатами Алексеево-Дружковского поселкового совета было принято решение считать 1711 год годом основания поселка, - рассказывает Евгений Шаповалов. - Но в силу того, что она пользовалась большим спросом, мы решили выпустить еще одно издание. Мы добавили в нее материалы о Второй мировой войне, новые фотографии, карты. Книгу «Известная и неизвестная Алексеево-Дружковка» не следует считать исторической монографией. Это сборник исторических материалов, исследований, даже версий и легенд. Хочется поблагодарить членов Донецкого областного товарищества им. Олексы Тихого за помощь в создании этой книги».

Но приятные новости для жителей поселка в этот вечер не закончились. Евгением Шаповаловым был также представлен вариант гимна Алексеево-Дружковки на слова Юрия Доценко. Музыку написал Виктор Степурок - член Союза композиторов Украины.

После этого вечера у многих присутствовавших, которые живут в других населенных пунктах, наверняка осталось в душе доброе чувство зависти. Многие города не имеют такой книги и гимна - а древнейший поселок имеет. Чем не пример для подражания?

Антон Зайцев, dnl.dn.ua

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение Козарлюга » Вт дек 25, 2012 11:21

МАТЕРІАЛИ, ЯКІ НЕ ВВІЙШЛИ В КНИГУ "ВІДОМА Й НЕВІДОМА..." - ДРУГЕ ВИДАННЯ.


Свідчення про Отця Петра (Петра Михайловича Сахна) і Руденка Серафима Леонтієвича - Віри Серафимівни Харківської й Миколи Серафимовича Руденка (дітей Серафима Леонтієвича. Віра проживає в селі Петрівка, Щербинівської ради, а Микола у Ол.-Дружківці)

Віра Серафимівна:

Мій батько Руденко Серафим Леонтієвич, народився 2 серпня 1897 р.
Його мати, наша бабуся Марфа, була набожна і, мабуть, тим і привернула його до церкви. Розповідала, що ходив він у церкву з дитинства. Хлопці з нього сміялися й глузували, але він ходив. Іноді бувало городами щоб ніхто не бачив.
У церкві він потроху почав співати. Музичний талант у нього був закладений, а у церковному хорі учасники того хору його розвинули. Там він вивчив ноти, нотну науку і пізніше вже сам розписував нотами партії церковного хору.
Робив він на шахті. Тоді у нашому регіоні було багато неглибоких шахт – копалень. В кінці 30-х років батько тяжко травмував руку. Тому його й не забрали на фронт.
У війну ми не були евакуйовані, а як багато інших людей залишились у окупації.
Після війни наш батько зустрівся з о. Петром. Це сталося на Соборі у Горлівці. О. Петро звернув увагу на голосистого пєвчого, дуже сподобався йому батьків спів. Батько співав виразним дискантом. Вони познайомилися. Взнавши, що Серафим Леонтійович з Петрівки, о. Петро розповів йому , що у Олексіїво-Дружківці, у парафії, де він служить нема доброго хору і це його дуже засмучує. Він запросив батька до себе, запропонував бути пєвчим у церкві. Батько й погодився.


О. Петро купив йому невеличку хатку у селищі Ол. Дружківка, на планах, на вулиці Нежданової, тоді Красної. Так його долю і змінив о. Петро.
З о. Петром він був постійно поруч. Допомагав йому у настоятельських ділах. Перед Великоднем вони ходили по селам й хуторам з молитвами і все пішки, зрідка хтось кіньми підвезе.
Отець Петро приїздив до нас у Петрівку. Вони ходили до річки, мили ноги, сиділи, співали, молилися. А недовгий час він і служив у нас у Щербинівський церкві. Але потім за настоянням Ол.-Ддружківської громади його повернули у Кіндратівку.
А недоброжелателів до церкви тоді було дуже багато. Вони молилися за народ, а з їх глузували та глумилися над ними. О. Петра часто органи забирали звечора і всю ніч допитували його у степу, заставляли щоб він робив на них. А він ні в яку, не погоджувався.


Микола Серафимович:

Налоги на них накладали великі. Батько получав 160 руб і 60 віддавав налогами. Жили ми бідно. Але допомагав о. Петро. Бувало прийде, принесе кілька рублів, каже: «На, тобі». А батько каже: «А за що це і де взяли?», а о. Петро каже, що ходив у Куртівку, відспівав померлого, та й заробив і прийшов поділитися. Вони постійно допомагали одне одному. Отець Петро багато розповідав батьку про свою долю. Але ми були малі, та не цікавилися тим.
О. Петро і батько, Серафим Леонтієвич були дуже добрі й милостиві. Нікому ні в чому не відмовляли. Бувало прийде батько додому, а грошей – ні копійки, та й каже: «Все людям роздав»
Одного разу вночі привів додому хлопця – грузина. Зустрів його на вокзалі. Його обікрали і він не міг додому дістатися. Накормили, вранці батько дав йому грошей на білет і той поїхав. А через пару місяців приїхали до нас кілька людей – грузинів з подарунками. Співали й дякували батькові, що їхнього сина виручив. А на мою сестру Тамару казали «нєвєста», так та з переляку й з дому забігла.
У часи мого навчання в школі бувало на мене чинився тиск за релігіозні нахили моєї сім΄ї. Робилося це побічно, не напряму, що було саме неприємне й огидне. Наприклад: навесні, після уроків, коли ми з хлопцями нашого класу вже зібралися йти в лиман річки грати у футбола, наш клас раптом залишають після уроків на атеістичну лекцію і держать цілий урок, розповідаючи зовсім незрозумілі нам, дітям речі. Всі учні розуміли, заради кого все це робилося. Після тої "лекції" ми, звісно, біжимо надолужувати забраний час грою у м΄яч, а я перепрошувався у хлопців. Та ті не хотіли й слухати мої вибачення, вважали мене не винним у скоєному вчиталями, підтримували й підбадьорювали мене.


Изображение
Віра, Микола, син Віри - Юрко у с. Петрівка, травень 2012.

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение Козарлюга » Вт дек 25, 2012 18:03

Изображение
Отець Петро Сахно вінчає (при радянській владі)

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение Козарлюга » Сб дек 29, 2012 17:37

Сьогодні у світ вийшла збірка поезій "Переступний вік", - нашого земляка, відомого поета, лауреата премії Василя Стуса, члена Національної спілки пмсьменників України - Юрія Доценка.

Изображение

У збірці, поряд з віршами про рідну поету Краматорську сторону - Малотаранівку, є цікл віршів і про Олексієво-Дружківку, які ми вже друкували на сторінках цієї теми.
Я вважаю, що всім цікаво буде прочитати рецензію на збірку професора, доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України, члена Національної спілки України Анатолія Опанасовича Загнітка.

У НЕПОВТОРНОМУ ЗВУЧАННІ СЛОВА ДУШІ ПЕРЕЛИВИ ТОНКІ

Багатство слова йде від багатства і щедрості душі, та, власне, воно провоковане цим багатством та розкутістю душі, її глибинністю, тому що тільки щедра і відкрита душа може відкрито і щиро говорити так відверто і яскраво про все те, що інші вважають таким буденним і зовсім не поетичним, не вартим уваги, але ж Ось і широка вулиця дитинства / Із килимом зеленим споришу, / Де ми колись ховалися під тином, / Як горобці шкідливі, від дощу (“Вулиця дитинства”). Григорі Сковорода сказав неповторно: без душі трава – сіно, а дерева – дрова. У Юрія Доценка все з душею, сповнене духовної повноти і духовного безміру, і вірші пульсують внутрішнім багатством, переливчастим і неповторним ритмом життєвості – такої дорогої і такої рідної, яку часто не помічають. Буття пульсує у віршах, воно насичене і повноцінне, і водночас – ліричне, інтимне, занурене в побачене і пережите, відчуте і пропущене крізь серце, бо тільки там можуть жити дорогі для душі і власного Я образи дитинства і юні: Скоро сонце рудим хлопчиком / на проміннях-ковзанах, / Срібним обрієм наточених, / Вийде радісно на шлях (“На окрайці ночі свічкою…”). І так неповторно і чарівно На окрайці ночі свічкою / Гасне місяць у вікні.

Юрій Доценко – поет інтимності і громадянськості, митець, який цінує і шанує минуле, дорожить усім пережитим, відчутим, пізнаним, автор, для котрого кожна миттєвість – це крок через звідане у незвідане. Увесь цей ємно-асоціативний ряд постає уже за першого прочитання уміщених у збірці творів Майстра поетичного пошуку. Справді майстра, бо кожне слово відшліфоване, своїми найтоншими сполучувальними потенціями витворює смислово наповнені образи, його інтимність багата, бо ж недаремне ліричний герой недвозначно стверджує: Я ніколи не був / Жебраком у кохання (“Уявний діалог”).

Так барвисто і дзвінколунно біжать, пливуть образи неповторного дитинства, де все таке насичене і багате на спомини і спогади: Тут рідне все – до радості і болю, / Таке близьке – до усмішки і сліз; / Старі дерева на подвір’ї школи; / Герою невеличкий обеліск. Образи не просто зринають у пам’яті, линуть з минулого – вони становлять цілісність, на що “працює” також оформлення поезії (усі строфи в цьому разі не розділені – вони спрямовані одна до одної, для цього використано крапку з комою після кожної строфи). Справді “Вулиця дитинства” містить об’єднавчий внутрішній компонент Тут рідне все – старі дерева, герою обеліск, Бургундський яр, Литвинів міст, криниця чиста, Лукашева балка та ін.

Далі буде...

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение Козарлюга » Пт янв 04, 2013 22:00

Будення Олексієво-Дружківської ради.

http://nasha-druzhkovka.ru/deputatov-pr ... oj-golove/

Аватара пользователя
Краевед
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 8084
Зарегистрирован:
Пн июл 30, 2007 19:32

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение Краевед » Сб янв 05, 2013 16:28

Пане Козарлюго! Роблю Вам офіційне, так би мовити, зауваження:
буденне життя селищної ради аж ніяк не стосується цієї теми.
Ищу видовые открытки до 1917 года.

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: З чого починалася Олексієво-Дружківка

Сообщение Козарлюга » Сб янв 05, 2013 20:59

Продовження передмови А. Загнітка:

Назви циклів, з яких складається збірка, лінійно витворюють ритмовий цикл людського життя. Їхні промовисті звучання ємно охоплюють зміст поезій, що наповнюють кожний цикл. Найменування кожного циклу – певний крок на життєвому шляху, а їхнє розташування від дня сьогоднішнього до відчутого в юності великого і глибинного почуття: “Пора паріння павутин”, “Із полум’я живі слова”, “Зведемося на повен зріст”, “Світло рідного берега”, “Відлуння далекої юні”.
Будова поетичної збірки “Переступний вік” є вельми цікавою і водночас прозорою. Перший цикл “Пора паріння павутин” спрямований у минуле, сучасне і майбутнє одночасно, що простежувано в заголовній поезії “Переступний рік”: Бузок відцвів!.. / Відмедоносив серпень. / Вже й вересень / За небокраєм зник, та головне в цьому бутті нинішньому – не застудити “в серці слово”, не запродати “бісу душу” та вірити, “Що світла смуга / За темною / Таки надійде”. Внутрішній ліризм поезій пронизує зображуване (“Про ховрашка”, “Аномальна спека навесні…”, “Степовий дощ”, “На порозі осені” та ін.). Вражає уміння автора бачити у відомому невідоме, а в спостережуваному неспостережуване, а образ осені, що є наскрізним у цьому циклі, позбавлений барв смутку та акварельних фарб туги за красою весни й літа, бо осінь – це пора врожаю, пора підсумку для осмислення майбутнього: Не ягоди, а роси / Холодні родить сад… / За літом плаче осінь, / Рахуючи курчат… (“Пора підрахунку”). Своєю ритмікою та інтонаційним наповненням рядки відлунюють у внутрішньому світі читача, бо й справді “Слово на те й слово, воно має бути висловлене і бути почутим…” (Л. Талалай).

Застосування авторського прийому розчленування смислового цілого умотивоване завданням, з одного боку, наростанням почуттів, їхньої значущості в людському єстві ліричного “Я”: Закаламучена блакить / Над посірілим, голим степом… // Болить? Переболить. Не вмить, а з іншого боку, наголошенням того чуттєво рідного не такого уже й давнього минулого, бо умонтованість його в сучасне можлива за умови співпереживання усього того, що було: Все стане рідним, як колись, / Як на зорі, у мить світання! / А ти лише перебори / Цей біль – / Не перший й не останній. Кожний поетичний твір автора – це енергетичний згусток чи то ліричних відчуттів (“Найкоротший вірш”, “Біліють руки, поморожені…”), чи трансформації пізнаного через своє власне почуття (“Ожеледь”), чи розгорнуте порівняння долі ліричного героя з долею рідної Держави: Чи не так і з Україною: / То – з колін, / То – на коліна, / То – на захід, / То – на схід, / То – до просвітку, / То – від? Кожний вірш того чи того циклу, аж до “Вірша. Замість епілогу” з Автоприсвятою, розвиває загальну думку, заявлену в назві циклу, і своїм основним змістом спрямований на смислову площину найменування збірки: Чергова ніч / Чергує за вікном… / Й питаєш / Наодинці із собою: “За все добо / Розплатимось добром? / За всю злобу Віддячимо злобою?..” (“Не засинають дні...”).

Далі буде...

Пред.След.

Вернуться в Дружківський міський осередок

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 5