* МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА    Мы в facebook,
присоединяйся!      Сайт 
газеты

Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Модераторы: slc, Краевед, Светлана

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Козарлюга » Вс янв 27, 2013 14:46

Изображение


А сталося, таки, по його…
http://maidanua.org/2013/01/evhen-shapo ... y-po-joho/

Передмова до розділу про Олексу Тихого з книги «Відома й невідома Олексієво-Дружківка», видавництво «Донбас» 2012 рік.

Яскравою, героїчною і, водночас, трагічною постаттю в нашому селищі був наш земляк, відомий правозахисник, дисидент, співзасновник Української Гельсінської Групи, а для нас просто учитель – Олекса Тихий.
Корінний донбасівець, народжений вже при радянській владі, він все ж побачив ту біду, ту загрозу нашому українському люду, яку несла владна політика: штучна асиміляція, русифікація, створення єдиної соціальної і національної формації «совєцкій народ».
Тихий вступив у відкриту боротьбу з комуністичною владою за Україну, за наш народ, за нас. На одному боці цього бою була толерантна, виважена, освічена, інтелігентна людина, з другого потужна тоталітарна скажена система – СРСР з її силовими структурами: армією, КГБ, МВД. І в цьому двобої Олекса переміг. Але перемога прийшла після його смерті.
Єдиним злочином, за яке влада цькувала Олексія Івановича, була його жага до правди, прагнення показати людям справжнє становище, у яке заганяла їх влада. В своїх статтях він оживляв всі ті поняття й цінності, які вбивали в народі комуністичні правителі.
Не кожному й досі дано все це зрозуміти й осмислити. На опитуванні, яке проводилося нами в Олексієво-Дружківці в 2010 році з 18 людей – 12 - це були молоді люди старшого шкільного віку, студенти, робоча молодь - сказали, що Тихий це герой, який віддав своє життя за незалежність України. Четверо, віком до 40 років, сказали, що чули про Тихого. А двоє людей похилого віку розповіли, що він був американським шпигуном (!), передавав на Бі-Бі-Сі портативною радіостанцією якісь секретні дані (?). І ніякі спроби заперечити, переконати тих людей ними не сприймалися, бо радянською владою серпами й молотками це було намертво вбито в їх голови і міцно тримається в них до сьогодні.
Влучно про місце Тихого в радянському оточенні, про його жертовну позицію написав Євген Сверстюк: «Дехто ставить питання: чи варто було на це тратити життя? Дивлячись яке життя. Адже багато людей витратили своє життя на пристосування і не залишили по собі сліду. Вони були співучасниками колективного маскараду вірно-підданості, активістами кон’юнктурних починань, знаряддям обману, прикладом догідливості і слухняності і, звичайно, телятами, які двох маток ссуть. Вони насміхалися з закону, висміювали віру і принципи і зрікалися рідної мови, яка заважає кар’єрі».
Біблейський Мойсей сорок років водив свою паству по пустелі, вивівши її з єгипетського рабства, і заснував свою державу тільки після того, як ті, що були рабами померли, а залишилося нове, вільне покоління, яке не знало рабства. Тільки такі можуть створити багату, сильну й непереможну державу. Може й Україна через сорок років незалежності стане такою? Я вірю в це.
Олекса Тихий теж вірив. І знав. На початку 80-х років в Мордовському таборі він сказав своєму наглядачеві, що Україна через десять років буде незалежною державою. За це його ледве не спровадили у лікарню для психічно хворих. А через десять років Україна таки стала вільною та самостійною, збулося те що пророкував Олекса. І в селищі вже багато з тих, хто не сприймав його ідей, не розумів, не вірив у можливість того, про що він писав у своїх статтях, листах, роботах - кажуть: «А сталося, таки, по його…». Може хоч не свідомість, а сам перебіг подій змусить багатьох моїх односельців повірити, зрозуміти, прийняти умом і серцем, те, що намагався донести до нас наш земляк - ми народ, спільнота, нація, а не раби, хохли та малороси.
Іоан Златовустий казав, що нема майбутнього у тих народів, спільнот, націй, у яких нема своїх Пророків. Але набагато гірше, і це є великим гріхом, коли ті Пророки були, а народ їх забув. Ми пам’ятаємо Олексія Івановича Тихого і ця пам'ять спасе нас.
Вже п’ять років, тематичним об’єднанням при ДОО ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка, діє Донецьке обласне товариство імені Олекси Тихого, ціль якого доносити до людей інформацію про життєвий шлях, ідеї, подвиг нашого земляка, зберігати пам'ять про нього. Товариство регулярно, спільно з відділами освіти районів і міст області проводить так звані «Олексині читання», де діти подають і захищають роботи на задані теми про діяльність і життя Тихого. Друкуються книжки з роботами Тихого. Вийшла серія книжок «Хто ж такий Олекса Тихий?», окремі видання «Не можу більше мовчати», «Словник мовних покручів», «Шевченко про мову», «Педагогічні методи О. Тихого». Дружківський громадський діяч, редактор газети «Наша Дружківка» Євген Фіалко написав «Думу про Олексу», яку надруковано у журналі «Невідома Дружківка» за 2007 рік. Відома громадська діячка, голова Донецького Союзу Українок Людмила Огнєва своїм коштом видала книжку «Учитель Олекса Тихий». В Києві у видавництві «Смолоскип» за підтримкою сина Олексія Івановича – Володимира, вийшла книга «Мова. Народ», Донецька ОДА, при підтримці відомої Донецької діячки активістки «Просвіти» Марії Олійник у 2012 році видала двотомник робот Олекси Тихого і публіцистичних статей його і видатних людей про нього. Також Обладміністрація вшанувала його 85-ти річчя, проведенням презентації його двотомника й концертом у Донецькій філармонії. 2012 рік по лінії «Просвіти» був об’явлений роком Олекси Тихого.
Олекса Тихий любив нас - свій народ, свій край, Україну. Пом’янемо його, як казав Тарас Шевченко: «Не злим, тихим словом…».

Євген Шаповалов
Голова Донецького обласного товариства
Імені Олекси Тихого

Олексієво-Дружківка

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Козарлюга » Вс янв 27, 2013 20:32

"Домашні завдання" з перешкодами

Стаття О.Тихого "Домашні завдання" була підготовлена редакцією газети "Известия" до друку, але не опублікована через нещасливий збіг обставин. Для батька це була велика прикрість, він мені розказував про свої спроби виправити ситуацію - але, на жаль, ці спроби не принесли успіху.
Оскільки педагогічні роботи батькові не інкримінувалися, то вилучені під час обшуків матеріали на ці теми КДБ після суду повернув (в тих самих течках, пронумеровані, але без будь-яких поміток і коментарів). Рукописні та машинописні матеріали, копії листів дозволяють відтворити невеселу історію нездійсненої публікації.


* * *
Газети 70-х років суттєво відрізнялися від сучасних. Політика (офіційна, іншої на шпальтах не могло бути) займала перші сторінки як у всесоюзній, так і республіканській і обласній пресі, зате на останніх сторінках газети подавали досить багато цікавих і важливих матеріалів. Не лише авторитетні оглядачі газет, але й вчителі-практики періодично публікували статті, в яких обговорювалися важливі питання школи, вищої освіти, виховання. Газети заохочували читачів до участі в дискусії.
18 січня 1975 р. батько відправив на адресу газет "Радянська освіта" та "Известия" лист до рубрики "На перехресті думок". Це був відгук на статті "Плекаймо здібних" С.Пасічника, завуча восьмирічної школи з Хмельниччини; "Воспитание воспитанных" учителя В.Безденежних з Кривого Рогу; "Класс или кабинет?" М.Адамського з Дніпропетровщини. Після обговорення висловлених у статтях пропозицій батько запропонував "на перехрестя думок" кілька своїх тем (подаю зі значними скороченнями):
1. "Сумнівним на мою думку є положення, коли до десятилітніх дітей на уроки ходять десять вчителів. Виходить парадокс. Дитина 10 літ повинна засвоювати 10 предметів, а вчителеві досить знати один... До 8-го класу, на мою думку, цілком досить мати одного вчителя з помічником... і, розуміється, окремо з фізкультури, співів, малювання..."
2. Домашні завдання. Вони забирають у дітей багато часу, бо далеко не всі діти вміють самостійно працювати, не всі мають відповідні умови... 5-6 годин на день розумової роботи дитини в школі цілком досить для неї".
3. ...Чи є необхідними і корисними заняття в суботу? Заняття в суботу унеможливлюють спілкування з батьками протягом цілого дня. А таке спілкування дуже потрібне, особливо для дітей молодшого віку...
4. ...щоб була рівність можливостей, годилося би вже з перших класів прививати любов та давати більш широкі та глибокі знання і практичні навики в галузі майбутнього фаху дитини за рахунок зменшення обсягу теоретичних дисциплін, чужих мов, які все одно вивчаються більшістю учнів формально... Середня школа випускає в десять раз більше учнів, ніж потребує вища школа. А для успішного навчання в вузі дітей робітників та селян треба ще цілий рік вчити на стипендії на підготовчих курсах."

Далі буде...

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Козарлюга » Вс фев 03, 2013 00:37

http://nasha-druzhkovka.ru/zavershilsya ... yx-chitan/


Завершился первый этап Шестых «Олексиных читань»


Евгений ФИАЛКО

Двадцать пятого января, накануне 86­летия со дня рождения Олексы Тихого, состоялся предварительный этап Шестых «Олексиных читань». Уже второй год, из­-за наплыва участников, данный конкурс проходит в два тура, чтобы отобрать для финала действительно сильнейшие работы. Несмотря на это, дружковская часть Шестых «Олексиных читань» (финал состоится в Краматорске 21 февраля) прошла на очень хорошем уровне и еще раз подтвердила все возрастающий интерес к жизни и деятельности нашего выдающегося земляка.

Защита творческих работ происходила в методическом кабинете городского отдела образования, конференц-зал которого оказался заполненным до отказа. За победу (и, естественно, поездку в Краматорск) соревновались шестеро участников плюс одну работу (вне конкурса) представила учительница ОШ№7 Екатерина Зубатенко.

Тема «Олексиных читань» нынешнего года — «Олекса Тихий — правозахисник».

Большинство конкурсантов попытались охватить всю правозащитную деятельность Олексы, однако наиболее удачной оказалась работа ученицы гимназии «Интеллект» Лилии Трубки, раскрывшей короткий и практически не изученный «запорожский» период Алексея Ивановича (начало 50-х годов ХХ века), когда он работал в сельской школе Приазовского района Запорожской области. Лиля (вместе со своей учительницей Тамарой Шеховой) побывала в далеком запорожском селе, встретилась с бывшими учениками Алексея Ивановича и его коллегами, использовала в работе редкие, нигде не публиковавшиеся документы. Для подтверждения своей версии она встретилась в Киеве с известным политзаключенным, побратимом Олексы Тихого, стоявшим вместе с ним у истоков создания Украинской Хельсинской Группы, Левком Лукьяненко (об этом мы рассказывали в НД от 28 ноября). Ее исследование называется «Початок протесної діяльності Олекси Тихого». Кстати, по результатам отборочного тура ученических научных работ Малой академии наук Лилина работа была признана лучшей в своей секции и направлена на областной конкурс МАН.

Все члены жюри Шестых «Олексиных читань» тоже дали Лиле первое место. Их мнение совпало с результатами конкурса зрительских симпатий, который традиционно проходит на «Олексиных читаннях».

Будем надеяться, что дружковская гимназистка достойно представит наш город в Краматорске. Вместе с нею «цвета Дружковки» будут защищать Настя Чуруканова (ОШ№1), Марк Максимович (ОШ№12) и Дмитрий Коробов (ОШ№17). У них появилась прекрасная возможность усилить свои работы и исправить те недочеты, которые проявились на отборочном этапе.

Однако «соревновательная» составляющая «Олексиных читань» — лишь часть того эмоционального, познавательного и воспитательного заряда, который получают всегда участники и зрители данного конкурса. Так было и в этот раз. Правозащитная деятельность Олексы Тихого актуальна сейчас как никогда, но не менее актуальна и позиция двадцатипятилетнего учителя Алексея Ивановича Тихого, который начал свою протестную деятельность с защиты собственной чести и достоинства («запорожский период»). Пока мы позволяем власть имущим попирать наши права и соглашаемся с творящимся вокруг произволом, никаких изменений к лучшему не наступит! Перефразируя известную истину «Все победы начинаются с победы над самим собой», можно сказать: «Правозащитное движение начинается с защиты своих собственных прав и человеческого достоинства!»

Как обычно, все участники конкурса были награждены Почетными грамотами и ценными книгами. Традиционными, надежными спонсорами стали Областное товариство им. Олексы Тихого при Всеукраинском объединении «Просвита» и областная организация Украинской Народной Партии (председатель Александр Клименко, заместитель Игорь Шкодин).

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Козарлюга » Чт фев 07, 2013 18:06

"Домашні завдання" з перешкодами. Продовження.

Заступник редактора "Известий" Л.Очаковская вже 28 січня підписала такий лист О.Тихому:

"К сожалению, я не знаю украинского языка настолько, чтобы читать статьи и очерки. В "Известиях" Вашу статью могут перевести весьма кратко, оставив только суть вопроса, но это, как Вы понимаете, не сможет дать представления о достоинствах и недостатках всей статьи.
"Известия" - общесоюзная газета, издающаяся на русском языке, и авторы, которые хотят в ней выступить, обычно присылают нам свои материалы не на языке своей республики, а на нашем общегосударственном языке. Полагаю, что Вы меня поймете правильно."
9 квітня батько написав листа п.Очаковській (затримка з відповіддю була викликана, очевидно, тим, що він чекав і на відповідь "Радянської освіти"; не дочекався):
"...Я перевел статью на русский язык и посылаю в "Известия" не столько с целью ее напечатания (мне не верится, что для нее найдется место, всесоюзная ведь), а чтобы узнать мнение хотя бы одного специалиста...
В Вашем письме есть слова: "...на нашем общегосударственном языке". Ленин писал: "...российские марксисты стоят за о т с у т с т в и е общегосударственного языка". Это, кажется, никем не опровергнуто и не отменено. Думается, что в Вашем письме просто описка. Но, к сожалению, такое иногда попадается и в газетах, не говоря о мещанских представлениях о национальных и так называемом общегосударственном языке..."
24 травня спец. кор. "Известий" по відділу ВУЗів і шкіл І.Овчиннікова написала батькові такого листа:
"Вы ставите много интересных и чрезвычайно важных вопросов... Наиболее значительной мне показалась часть, касающаяся домашних заданий. Думается, надо подробно разработать именно этот вопрос. Попробуйте сделать это и пришлите вариант..."
Робота над статею "Домашні завдання" і спроби обговорення (див. нижче в листі) зайняли певний час (крім усього іншого, в цей час батько інтенсивно працював над збіркою "Мова-народ"), але вже 10 листопада 1975 року О.Тихий пише І.Овчинніковій (подаю лист повністю):
Многоуважаемая тов.Овчинникова!
Получил Ваш отзыв о моей статье за № 82030 от 24.4.1975 г. Очень признателен за него.
Написал я статью о домашних заданиях. Показывал ее в редакции газеты "РАДЯНСЬКА ДОНЕЧЧИНА" - отказались даже прочитать на том основании, что на эту тему уже давали статью. Возил и в редакцию республиканской учительской газеты "РАДЯНСЬКА ОСВІТА". Ответили, что не может быть напечатана, так как домашние задания, как составная часть обучения предусмотрена законом и потому мы, ведомственная газета, напечатать ее не можем.
Перевел ее на русский язык и посылаю на Ваш суд с надеждой хотя бы получить мнение компетентного специалиста. Если Вы найдете, что что-нибудь может быть опубликовано, прошу сообщить мне заранее для согласования. Я не журналист и не знаю правил, поэтому прошу извинить меня за неуместную просьбу.

С искренним уважением..."

Далі буде...

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Козарлюга » Вс фев 10, 2013 00:39

Продовження:

Далі події розвивалися швидко і несподівано. 28 листопада редактор "Известий" по відділу шкіл і вузів телеграфує:
"ДРУЖКОВКА ДОНЕЦКОЙ ХУТОР ИЖЕВКА А И ТИХОМУ.
УВАЖАЕМЫЙ Т ТИХИЙ МЫ ПОСТАРАЕМСЯ ПОДГОТОВИТЬ ВАШ МАТЕРИАЛ К ПЕЧАТИ В НЕСКОЛЬКО СОКРАЩЕННОМ ВИДЕ СООБЩИТЕ МЕСТО ВАШЕЙ РАБОТЫ И ДОЛЖНОСТЬ = РЕДАКТОР Е ИВАНОВА"
На жаль, батько в цей час був у відпустці - в тому числі кілька днів у Москві. Але, як він розказував мені пізніше, заходити в "Известия" не став - не хотів бути нав"язливим. Дома була його мати, Марія Кіндратівна. Вона просто поклала телеграму під радіоприймач: "Олексій приїде, тоді і розбереться, що там їм треба". І забула про неї.
На початку 1976 року прийшов лист:
Уважаемый т.Тихий!
Не получив от Вас ответа, мы позвонили в Ваш исполком с просьбой навести справки о Вас. Нам ответили, что Вы были осуждены за проявление украинского национализма на 10 лет, из-за чего и не работаете в школе. Сообщите, пожалуйста, когда это было, реабилитированы ли Вы, в каком положении дело сейчас. Очень просим сообщить эти сведения немедленно.
С уважением,
Е.Иванова, редактор "Известий" по отделу вузов и школ".
Як очевидно з цього листа "Известий", місцева влада рада була бути святішою за Папу Римського...
"Уважаемая тов. Е Иванова!
Ваше письмо от 25.12.1975 получил только сегодня...
Исполком дал Вам обо мне фальшивую информацию. Во-первых, никакого проявления украинского национализма мне не инкриминировалось; во-вторых, сразу после освобождения я три года работал в школе и ушел согласно поданного заявления по собственному желанию, не имея за три года работы никаких взысканий, замечаний и предложений уйти с работы; в-третьих, я был осужден не на 10 лет, а на семь, и, наконец, через десять лет после освобождения, т.е. в 1974 году с меня снята судимость. Никакого преступления я не совершал, что совершенно очевидно из самого приговора...
Чувствуется, что Вы находите высказанные мною мнения о домашних заданиях стоящими внимания читателей... Очень прошу Вас дать в газете статью на эту тему.
Беседуя на эту тему с сотнями учителей, я не встречал таких, которые бы постановку вопроса в такой плоскости считали необоснованной, глупой или противозаконной".
С уважением,
Тихий Алексей Иванович
8.1.1976".

Далі буде...

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Козарлюга » Вс фев 10, 2013 22:33

УВАГА! УВАГА! УВАГА !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Донецький музей "СМОЛОСКИП" на початку лютого цього року здійснив видання книги "На перехресті думок".

Авторство належить нашому видатному земляку Олексі Тихому.

До збірки увійшли всі, знайдені на цей час, педагогічні статті Олексія Івановича. Жодна з цих статей не була надрукована ані за життя автора, ані по його смерті. 440 сторінок, іменний покажчик.

Дана публікація рекомендована батькам, студентам педагогічних закладів та вчителям.

Впорядкування та оригінал-макет зробила відома на Донеччині громадська діячка, голова Донецького Союзу Українок Людмила Родіонівна Огнєва.

Изображение

КНИГА БУДЕ КОРОТКО ПРЕЗЕНТУВАТИСЯ У МІСТІ КРАМАТОРСЬКУ НА ШОСТИХ ОЛЕКСИНИХ ЧИТАННЯХ, ЯКІ ВІДБУДУТЬСЯ 21 ЛЮТОГО, У МІСЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ МУЗЕЇ, О 14-00 годині.

Аватара пользователя
Краевед
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 8084
Зарегистрирован:
Пн июл 30, 2007 19:32

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Краевед » Пн фев 11, 2013 00:07

Це помітна подія не лише для українства Донбасу.
Ищу видовые открытки до 1917 года.

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Козарлюга » Пн фев 11, 2013 16:13

Закінчення статті "Домашні завдання" з перешкодами.

Доречі, ця стаття є в книзі "На перехресті думок", про яку йдеться вище.

Газета відповіла ввічливо:
"Мы подготовили Ваше письмо к печати и постараемся опубликовать его, когда будет возможность. Естественно, готовя письмо к печати, мы не могли не поинтересоваться его автором".
Можливості для публікації статті "націоналіста" О.Тихого так і не знайшлося...
Очевидно, саме в цей час батько сформулював для себе (та й для інших) відповідь на важливе питання:

"Чому я не в школі?
неможливість навчити та виховати
неможливість співпраці з батьками
непосильність програм
безвідповідальність школи за долю дитини
відсутність вибору в батьків та дітей".

На тому ж самому аркуші також записані такі тези (очевидно, план статті, яка або не була написана, або залишилася в архівах КДБ):
"Якою я уявляю школу в майбутньому?
нормальна школа вчить лише нормальних дітей та забезпечує визначений мінімум знань
дає максимум можливих знань, умінь та навиків для всіх, розвиває інтелект, творче мислення
школа співпрацює з батьками, які поділяють її принципи та вимоги, хочуть і спроможні вчити або вчитися разом з дітьми, або ізолює дітей від злих впливів батьків чи старших дітей
школа гарантує придатність свого випускника до:
1) продовження навчання (ВУЗ, технікум, спецшкола),
2) роботи в певній галузі на певному робочому місці,
3) відповідність моралі, навичок співжиття, порядність.
Чого хотілося б:
права кожному вчителеві максимально виявляти свої здібності, вчити тому і так, як він вважає за найдоцільніше та найефективніше із забезпеченням необхідного мінімуму.
введення такого положення, коли батьки мали б права і можливості вибирати школу, вчителя, орієнтацію для своїх дітей
щоб основою навчання та виховання була любов учителя до дітей, взаємна любов дітей до вчителя, довір"я та авторитет вчителя у батьків
щоб школа була:
1) національною по духу (на базі рідної мови, з вихованням любові та пошануванням національного мистецтва, культури, історії, рідної природи),
2) інтернаціональною (повага до всіх інших націй та народностей, вивчення чужих мов, літератур, історії, культури інших народів)
3) народною, тобто н еаристократичною (виховання любові до людей праці, прагнення до поліпшення добробуту, культури та освіти),
4) політехнічною (давала б знання з усіх доступних дітям галузей техніки, в першу чергу побутової),
5) трудовою (самообслуговування в школі та дома, вирощування квітів, городництво, різні ремесла, вишивання, в"язання, крій та шиття і т.п.)"
Можуть бути різні міркування щодо вищенаведених тез і пропозицій у статті "Домашні завдання", але дискусія щодо них так і не відбулася 36 років назад...
Володимир Тихий
11.03.2012

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Козарлюга » Пн фев 18, 2013 22:43

Изображение
Ставок Олекси Тихого у с. Їжівка
В. Півень.

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Козарлюга » Вт фев 19, 2013 17:04

Зустріч-дискусія про духовну спадщину дисидентів


Зустріч-дискусія, зорганізована видавництвом «Дух і літера» спільно з Книгарнею «Є» 29 січня 2013 р., була присвячена духовній спадщині дисидентів.

У виступах мовців наскрізним лейтмотивом лунало бажання донести до нинішнього покоління й зберегти для майбутнього глибинну духовність і внутрішню сутність дисидентського руху.

Спогади про дисидентів можуть і мають стати доброю основою для нового осмислення нашого національного досвіду, нашого духовного дозрівання й формування нашої людської цілісності, чесності й моральності. Особливо приємно відзначити, що упорядницею книги «У мерехтінні найдорожчих лиць»: Згадуючи Михайлину Коцюбинську», яку було представлено на зустрічі, є стипендіатка Програми імені Фулбрайта 1996/97, 2000/2001, літературний критик, літературознавець Елеонора Соловей.

Цитовані рядки з листів Михайлини Коцюбинської, спогади про неї й тих, з ким зводила її доля, виступи присутніх витворювали атмосферу спорідненості світовідчувань; зав’язувалася бесіда з учорашнім днем, ще не-народженим по-справжньому, з настановою доробити оптимістичне закінчення. Дисиденти були послідовними у боротьбі за утвердження правди й дискомфортних для офіційної ідеології принципів. Вони не виступали проти гасел, вони вивчали й аналізували явища, спонукали до дискусії. Головна формула духовності у їх діяннях – не лише творити самим мудрість, а й отримувати її від інших людей. Своє завдання вбачали у тому, аби через діалог й спільно створену мудрість дати ґрунт для відродження й розвитку України.

Вибір дисидентів на користь культури, котру на їх очах нищили й упосліджували, був етично вмотивований. Цей вибір був кодексом служіння, якому вони зберігали непохитну вірність усе своє життя. Бути у 60-80 рр. людиною, яка обороняє українське, а не служить котрийсь із накинутих ідеологій, людиною, яка цінує людське, говорить правду, повертаючи словам їх зміст – означало опинитися на передньому краї бойових дій.

Маємо розуміти, що така етична вмотивованість вчинків дисидентів укорінена у їх внутрішньому інтелектуально вибудуваному світі. Саме цей внутрішній світ живив їх духовну незалежність. Дисиденти прийшли від культури, й були стовідсотковими людьми культури. Щоб любити й обороняти Україну, треба було і багато знати, і добре розуміти, і багато передумати.

Для нас, теперішніх, добрим уроком має стати урок етичної вмотивованості у всьому, що робимо чи плануємо робити. Маємо навчитися самі і вчити наших дітей мислити і розуміти, а не сліпо і фанатично вірити у накинуті ідеології. Маємо навчитися чесним правилам дискусії. Маємо прислухатися до тих, хто був перед нами, і чути тих, хто поруч з нами. Маємо увійти у традицію дисидентського світовідчування й збагнути, які можливості були закладені й ще не реалізовані. Це означає вивчати минуле – не те що минає, а те що зберігається й варте бути збереженим для наступних поколінь.

Треба віддати належне усім, хто причетний до збереження досвіду дисидентів, усім, хто намагається повернути нашій пам’яті людський досвід, що його було нищено й насильно витіснено з неї.

Джерело : Програма імені Фулбрайта в Україні

Автор : Вероніка Алексанич

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Козарлюга » Вт фев 26, 2013 22:03

Шестые «Олексины читання»
поставили жюри в затруднение
Евгений ФИАЛКО

Когда присутствуешь на таких мероприятиях, как «Олексины читання», очень жалеешь о том, что газетная полоса не в состоянии передать того богатства человеческих чувств и красок, которые их сопровождают.
Осенью прошлого года, по инициативе художника, доцента Славянского педагогического университета Владимира Пивня, было решено провести Шестые «Олексины читання» в Краматорском художественном музее. С этой целью были подготовлены пейзажные полотна Ижевки, небольшого села — родины Олексы Тихого, которые сделал сам Владимир Федорович, а также Владимир Трутко (Славянск) и Татьяна Маловичко (Макеевка). Два объединения вышивальниц — «Натхнення» (Славянск) и «Анастасия» (Дружковка) — предоставили свои работы, а Заслуженный учитель Украины Николай Швец (Дружковка) подготовил оригинальную серию из 12 графических рисунков, навеянных письмами и статьями Олексы Тихого. Все это создало особую ауру, которая, безусловно, помогала не только старшеклассникам дружковских и краматорских школ, защищавших свои работы, но и зрителям, заполнившим до отказа один из залов Краматорского музея 21 февраля. Наш мини-опрос, проведенный среди тех, кто попал на это мероприятие впервые, и тех, кто присутствовал на предыдущих форумах в Славянске, Новодмитриевке, Донецке или Часов Яре, был однозначным: уровень «Олексиных читань» постоянно растет и все большее количество людей с огромной пользой для себя открывают личность нашего выдающегося земляка Олексы Тихого.
Конкурс освещался несколькими средствами массовой информации, в том числе местным телевидением. Уже второй год, из-за большого числа желающих, «Олексины читання» проходят в два этапа. В Дружковке предварительный тур состоялся 25 января (НД от 30.01), а в Краматорске — 17 февраля. В результате было отобрано девять участников: четыре из Дружковки и пять из Краматорска. Тема «читань» этого года: «Олекса Тихий — правозахисник».
Среди уважаемых гостей была родная сестра Алексея Ивановича Александра Ивановна Сидорова, проживающая в Краматорске, которую очень тепло приветствовали все присутствовавшие.
Так получилось, что 21 февраля отмечался Международный день родного языка — трудно найти более подходящую дату для чествования человека, отдавшего свою жизнь защите украинского языка как фундамента нашей нации! Поэтому первые конкурсные выступления были посвящены борьбе Олексы Тихого за право человека учиться на родном языке и пользоваться им в повседневной жизни как важнейшей части прав человека.
Однако большая часть работ раскрывала непосредственно правозащитную деятельность Алексея Ивановича Тихого, начавшего борьбу за права человека в 13 лет, ставшего одним из 10 учредителей Украинской Хельсинской Группы в 1976 году и не изменившего своим убеждениям до трагической смерти в лагере для политзаключенных в 1984 году.
Все выступавшие (а это учащиеся 9-12 классов) прекрасно защищали свои работы и отвечали на вопросы, которые мог задать любой желающий. Каждый конкурсант был хорош по-своему, но жюри должно было определить среди них сильнейших. И здесь главным аргументом стала поисковая работа, которую провели участники, открывая неизвестные страницы жизни и деятельности Олексы Тихого.
Изображение
Для большинства присутствующих стали настоящим откровением доклады Лилии Трубки (Дружковка) о запорожском периоде Алексея Ивановича в начале 50-х годов и
Изображение
Карины Китнюх (Краматорск) о краматорском периоде в 70-е годы. Краматорчане вообще подготовились блестяще, хотя, как оказалось, услышали о нашем земляке…только в этом году! Для сравнения, дружковские школьники знали это имя, как минимум, 2-4 года назад. Еще одним интересным моментом стало то, что многие краматорчане старались не только подготовить содержательный доклад, но и ярко его преподнести — начиная от внешнего вида выступающего до выразительности речи и оригинальных сувениров участникам чтений.
Когда жюри удалилось на совещание, остальные участники «читань» разбрелись по залам музея, чтобы соединить прекрасное с полезным: унять волнение и осмотреть картины художников.
Жюри же в это время ломало голову: как сделать так, чтобы обилие хороших работ вместить в три призовых места? Постепенно все пришли к выводу, что нужно количество призеров увеличить до четырех и назвать два первых и два вторых места.
Изображение
А голова товариства им.Олексы Тихого Евгений Шаповалов сказал, что он в затруднении, кого везти в начале мая в Киев? Если раньше это право предоставлялось трем победителям, то в этот раз все заслуживают такой награды!
Традиционно был проведен и конкурс «Глядацький вибір», в котором зрители сами выбирали наиболее понравившегося им участника: здесь явным победителем стала Карина Китнюх, набравшая 12 баллов.
А главные награды распределились так: третье место не присуждалось,
Изображение
второе заняли Чемерис София (Краматорск)
Изображение
и Чуруканова Анастасия (Дружковка, ОШ №1), а первое — Китнюх Карина (Краматорск) и Трубка Лилия (Дружковка, гимназия «Интеллект»). Естественно, все участники получили грамоты и ценные книги. Подарки от Донецкого отделения Союза писателей Украины вручил поэт Юрий Доценко.
Изображение
В завершении представители Константиновки предложили провести Седьмые «Олексины читання» в Константиновке в 2014 году. Ну, что ж, до встречи в Константиновке!
P.S. В воскресенье в Донецке состоялась защита ученических научных работ в конкурсе Малой академии наук. Дружковчанка Лилия Трубка (научный руководитель, учитель истории гимназии «Интеллект» Тамара Шехова) с работой «Початок протесної діяльності Олекси Тихого» заняла первое место в своей секции и получила право участвовать во Всеукраинском конкурсе МАН в Киеве апреле месяце. Поздравляем!

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Козарлюга » Ср мар 20, 2013 22:39

Помер Петро Павлович Розумний – учитель, правозахисник, член Української Гельсінкської групи, громадський діяч
http://maidanua.org/2013/03/50161/

20-03-2013

Народився Петро Павлович Розумний 7 березня 1926 року в с. Чаплинка Магдалинівського району Дніпропетровської області. Того ж року його батьки переїхали на вільні землі Правобережжя, у с. Пшеничне Солонянського району.

Батько, Павло Петрович, селянин, був засуджений у 1932-му на 10 років каторги за “невиконання хлібопоставок”. Загинув на будівництві каналу “Москва–Волга” в 1933. Сім΄я вижила під час голоду завдяки тому, що батько завбачливо сховав зерно.

У червні 1942 року 16-річний Петро був примусово вивезений у Німеччину. Працював на мідноливарному заводі в м. Айслебені, Саксонія. Звільнений американськими військами у квітні 1945 і відразу мобілізований у Радянську Армію. Служив у Польщі, потім у Карелії. 1948 демобілізований. Вступив у Дніпропетровський інститут іноземних мов. Закінчив його 1952. Працював учителем англійської мови в м. Почаєві Тернопільської обл., у 1959-1960 — у краєзнавчому музеї в м. Кременець. Там познайомився з випускником Львівського університету Євгеном Сверстюком. Знайомство переросло в дружбу на все життя.

1961 р. в його помешканнях у м. Кременець та м. Вишневець були проведені обшуки. Розумний був заарештований КГБ, через 6 днів звільнений.

Переїхав у селище Солоне Дніпропетровської обл., працював учителем. Під різними приводами і без приводів відмовлявся читати атеїстичні лекції, агітувати трудящих на натхненний труд і соціалістичне змагання, хвалити “рідну” КПРС. Тим часом з допомогою друзів збирав і розповсюджував серед деяких учителів і старшокласників самвидав: заборонені вірші П.Тичини, В.Сосюри, Є.Маланюка, видані малими тиражами вірші В.Симоненка. Видрукував на машинці Івана Сокульського 12 екземплярів праці Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?” і роздав їх.

Владі не подобалася громадська діяльність П.Розумного, а також його робота в школі, яка, на її думку, виходила за межі функцій учителя. На уроках він відкривав заборонені, замовчувані й забуті імена українських патріотів, громадських і державних діячів. Послідовно захищав інтереси учителів, їхню професійну гідність.

Через сімейні обставини мусив облишити педагогічну роботу і більше до неї не повертався. Працював будівельником, кочегаром.

25 жовтня 1969 р. КГБ провів обшук на квартирі Розумного у справі Івана Сокульського. Його викликáли на допити, марно домагаючись показів проти заарештованого, також проти Є.Сверстюка та І.Дзюби. 4 дні тримали під вартою.

1974 року Розумний перебрався в м. Івано-Франківськ. Працював провідником вагонів з горілкою, звідки звільнили за скороченням штатів (насправді за лист у “Литературную газету” щодо лицемірної “боротьби з пияцтвом”), потім адміністратором обласної філармонії. У березні 1977 КГБ знову провів обшук на квартирі Розумного. Чотири рази його викликáли на допити, погрожуючи негайно заарештувати, вимагали підписати відмову від антирадянської діяльності.

У 1978 П. Розумний вступив у правозахисну Українську Гельсінкську Групу (УГГ). Щоб розширити геоґрафію її діяльності, повернувся в рідне село Пшеничне.

На Великдень 1979 поїхав провідати Є.Сверстюка, який відбував заслання в с. Богдарин Баунтовського р-ну Бурятії. Коли повертався, то був затриманий міліцією в аеропорту Улан-Уде. При обшуку виявили два ножі — саморобний побутовий і мисливський, куплений у магазині в Богдарині. Рейс затримали, склали протокол про вилучення “холодної зброї”. Такою завважали саморобний ніж. Мисливського повернули.

“Справу” проти П.Розумного порушили не одразу, а після другої його поїздки у вересні 1979 до Є.Сверстюка, коли у жовтні він, Розумний, був оголошений членом УГГ. Заарештований у с. Пшеничне 8 жовтня 1979 року за звинуваченням у незаконному носінні холодної зброї. Утримували його в слідчому ізоляторі УВС Дніпропетровської обл.. Старший слідчий капітан міліції Ткаченко сказав братові Розумного: “Ми його постараємося будь-якою ціною посадити. Не працює, роз’їжджає по всьому Союзу…”

20 жовтня 1979 року в цій справі допитали Євгена Сверстюка, чи не бачив він мисливського ножа у Розумного. У заяві Ґенеральному Прокуророві СРСР того ж дня Сверстюк написав: “…Так, я бачив. Не лише я бачив. На всіх пересадках бачили всі компетентні, інформовані інструктовані органи вашої влади… Але якщо влада таку “зброю” повертає людині з тим, щоб при нагоді скористатися як приводом для порушення кримінальної справи проти неї, то це вже влада провокативна, і, по суті, ворожа громадянину”.

21 грудня 1979 р. П.Розумний засуджений Солонянським райнарсудом до 3 років позбавлення волі за ст. 222-3 КК УРСР у таборах загального режиму. Винним себе у вчиненні злочину не визнав. Він відмовився від адвоката і заявив недовіру судді.

Покарання відбував у таборі № 308/26 у м. Жовті Води П’ятихатського р-ну Дніпропетровської обл.. Після половини терміну переведений на примусові роботи (“умовно-дострокове звільнення”) у м. Нікополь Дніпропетровської обл., потім знову в табір. Останній рік відбував “на хімії” в м. Бікін Хабаровського краю.

Звільнившись, працював у колгоспі в с. Пшеничне. У листопаді 1984 Розумний ще раз їздив на Далекий Схід – привіз із заслання Оксану Мешко.

11 березня 1988 року Петро Розумний у числі 19 членів УГГ, які були на волі, підписав “Звернення УГГ до української та світової громадськости” про відновлення її діяльности. Розумний — один із засновників і голова Дніпропетровської філії Української Гельсінкської Спілки, член її Всеукраїнської Координаційної ради. На Установчому з’їзді УГС 29 квітня 1990 року, де була створена Українська Республіканська партія, Розумний обраний її секретарем у закордонних справах. З 1992 — реґіональний секретар УРП і голова Дніпропетровської обласної організації. З 1994 — голова Солонянської районної організації УРП (з 1997 — Республіканської Християнської партії), член Етичної комісії РХП. 2005 р. вступив до Народного Союзу „Наша Україна”. Вів правозахисну роботу, брав активну участь у втіленні в життя земельної реформи на селі — приватизації земельних ділянок. 1998 і 2002 рр. був членом територіальної виборчої комісії №40, на виборах Президента України в третьому турі був головою дільничної виборчої комісії № 128 ТВО №40.

Указом Президента України № 937/2006 «за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод» П.Розумний нагороджений орденом «За мужність» І ступеня.

Висловлюємо щире співчуття старшому синові Тарасу, який живе в Івано-Франківську, молодшому Павлові, що мешкає в Апостоловому, усій родині, друзям і сподвижникам патріота і громадського діяча.

Помер Петро Розумний 20 березня 2013 року в Івано-Франківську, де має бути похований 22 березня неподалік Меморіалу «Дем΄янів Лаз».

Бібліоґрафія:

1.

Ми, землевласники // Народна газета.— 1997.— № 46 (327), листопад.

Архів Харківської правозахисної групи: Інтерв’ю П.Розумного 11, 13 грудня 1998, 29 квітня і 25 листопада 2001 р. Інтерв΄ю: http://archive.khpg.org/index.php?id=1135976930&w=

Мандрівки життя. Інтерв’ю з Петром Павловичем Розумним 11, 13 грудня 1998 року, 29 квітня і 25 листопада 2001 року. // Кур’єр Кривбасу, № 196. – 2006. – С. 194–222; № 197. – 2006. – С. 142-171; № 198. – 2006. – С. 123-152.

Про голодомор 1933 року: http://politiko.ua/blogpost55949 ; http://vkon.blog.net.ua/holodomor

2.

Вісник репресій в Україні. Закордонне представництво Української Гельсінської групи. Редактор-упорядник Надія Світлична. Нью-Йорк. 1980–1985 рр. – 1980: 1-11, 5-3, 8-2; 1981: 1, 2, 3; 1982: 1-51.

ThePersecutionoftheUkrainianHelsinkiGroup. Human Right Commission. Word Congress of Free Ukrainians. Toronto. Canada. 1980. –P. 43.

Хроника текущих событий.— Нью-Йорк: Хроника, 1980, вип.— С. 38-39, 75; вип. 56.— С. 64.

Хроника защиты прав в СССР.— Нью-Йорк: 1980, вип.. 39.— С. 41.

Вести из СССР. Т. 2. 1982-1984.— Мюнхен: Права человека.— 1982, вип. 9-22.

Українська Гельсінкська Група. 1978-1982. Документи і матеріяли. — Торонто—Балтимор: Смолоскип, 1983. — С. 11, 16, 17, 61, 575-578, 708, 854, 916, 920.

Українська Гельсінкська Група. До 20-ліття створення.— К.: УРП, 1996.— С. 21.

Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінкських угод: Документи і матеріали. В 4 томах. Харківська правозахисна група. Харків: Фоліо, 2001. Упорядники Є.Ю.Захаров та В.В. Овсієнко. – Т.1. – С. 3, 32, 40, 115, 130-132, 165; Т.4. – 81, 135-137, 198, 204, 207, 218, 241.

Оксана Мешко. Не відступлюся! До 100-річчя Оксани Яківни Мешко / Харківська правозахисна група; Упоряд. В.В.Овсієнко, О.Ф. Сергієнко; худож.-оформлювач Б.С. Захаров. – Харків: Фоліо, 2005. – С. 19, 20, 197-202, 213-217, 219-223, 227-230, 234-237, 246-251, 253-260, 287

Є.Сверстюк. My devoted friend Pete // Кур’єр Кривбасу, № 196. – 2006. – С. 191–193.

Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 1. – Харків: Харківська правозахисна група; „Права людини”. – 2006. – 1–516 с.; Частина 2. – 517–1020 с. (П.Розумний: с. 612-615). На сайті Харківської правозахисної групи: http://archive.khpg.org/index.php?id=1113937773

Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 536-537; 2-ге вид., 2012. – С. 612-613.


Софія Карасик, Василь Овсієнко. Харківська правозахисна група

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Козарлюга » Пт мар 22, 2013 23:14

Подарунок дружківській бібліотеці.

Изображение

Слово про Вчителя

За ініціативи Донецького відділу Союзу українок 17-го березня на черговому «Форумі небайдужих» у музеї «Смолоскип» було презентовано нове музейне видання «На перехресті думок». Це – збірка роздумів Олекси Тихого про виховання, освіту та культуру.

Його педагогічним ідеям, методичним засадам, досвіду не судилося розвинутися далі. Проте, сам Олекса Тихий – натура неперехідна, запрограмована на довгі літа. Він — взірець українця, який вправно володів словом; знав вартість моральних цінностей; мав відчуття людської гідності.

Для таборових побратимів Олекса був з одного боку небожителем, святим, а з другого — простим і земним. Він — квінтесенція української інтелігенції та української еліти. Він - сіль української землі.

20-ти річним юнаком О. Тихий визначив мету свого життя та шляхи її досягнення. Щоб жило людство, його народ, його рід, він вважав: треба «до останнього подиху вчитися і, по можливості, без насильства й примусу навчати всіх», хто бажатиме вчитися у нього.

Тому невипадково для отримання фаху педагога-науковця О.Тихий обирає найпрестижніший у Радянському Союзі вищий навчальний заклад – Московський Державний Університет, факультет філософії, кафедру педагогіки.

Сучасний політичний портрет Олекси Тихого – правозахисника не відрізняється від політичного портрету Олекси Тихого – ворога народу, створеного радянським судочинством. І тоді, і тепер – це потрібно політикам.

За кожним словом, за кожним зойком Олекси Тихого стоїть – філософ, педагог.

Упорядник збірки. О.Тихий «На перехресті думок»
Людмила Огнева

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Козарлюга » Вс мар 24, 2013 23:57


Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: Донецьке обласне Товариство ім.Олекси Тихого

Сообщение Козарлюга » Вс апр 07, 2013 16:26

Сьогодні, 7 квітня я був запрошений у Краматорську міську центральну бібліотеку на обговорення стану нашої мови на Донбасі. Організатор заходу громадський діяч міста Станіслав Чорногор. Перед розмовою ми продивилися фільм про стан мови в Україні, про проблеми й негаражди, які створюють влада на шляху впровадження української мови в державі.

Изображение
Изображение

Співробітниця бібліотеки Інна розповіла про заходи щодо підтримки мови.

Изображение

Далі буде...

Пред.След.

Вернуться в Дружківський міський осередок

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 2