* МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА    Мы в facebook,
присоединяйся!      Сайт 
газеты

"Краяни", або "Клюб три "К""

Модераторы: slc, Краевед, Светлана

Аватара пользователя
Краевед
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 8090
Зарегистрирован:
Пн июл 30, 2007 19:32

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение Краевед » Пн июн 24, 2013 16:12

Рецензия И.Бредихина мне нравится. После такого "разбора полетов" или меняют работу, или принимают замечания к сведению и начинают заниматься историей (краеведением) по-настоящему. Константиновка дала форы всем! По-хорошему завидую: в этом городе есть люди, на которых, работая на этой ниве, необходимо все время оглядываться. Это здорово.
Ищу видовые открытки до 1917 года.

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение Козарлюга » Пн июн 24, 2013 16:34

Краевед писал(а):После такого "разбора полетов" или меняют работу, или принимают замечания к сведению и начинают заниматься историей (краеведением) по-настоящему.


Якщо Андрій має стрижень, то "займеться краєзнавством по справжньому"!!! Щиро маю надію!

Аватара пользователя
Краевед
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 8090
Зарегистрирован:
Пн июл 30, 2007 19:32

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение Краевед » Пн июн 24, 2013 17:27

Бог ему в помощь!
Ищу видовые открытки до 1917 года.

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение Козарлюга » Ср июл 03, 2013 21:19

Новая книга по истории родного края

http://nasha-druzhkovka.ru/novaya-kniga ... ogo-kraya/

Евгений ФИАЛКО

Главным событием последнего перед летними отпусками заседания краеведческого клуба «Краяне» стала презентация новой книги по истории Константиновки «История одного города». Ее авторы — директор Константиновского городского краеведческого музея Рита Карпова и хранитель этого музея Андрей Новосельский. Главным спонсором стал городской голова Константиновки Сергей Давыдов, с обращения которого и начинается книга.

В ней 170 страниц формата А5, много цветных и черно-белых фотографий. Хотя книга называется «История одного города», она затрагивает события, происходившие на территории нынешнего Константиновского района, нередко вспоминается и Дружковка. Временной отрезок — от первых поселений 50 тыс. лет назад до начала Второй мировой войны. «История одного города» написана в традиционном монографическом стиле, когда авторы пытаются изложить свою точку зрения на события далекого прошлого. Помимо собственных находок, используются работы других краеведов и историков, однако, к сожалению, четких ссылок и списка литературы в книге нет, что вызвало замечания практически всех «краян», присутствовавших на обсуждении.
Конечно, наиболее острые стрелы в адрес одного из авторов Андрея Новосельского полетели со стороны константиновских краеведов Игоря Бредихина и Николая Серова, успевших глубоко ознакомиться с книгой. Дружковчане в большинстве своем увидели ее непосредственно на самом заседании, поэтому ограничились только общими замечаниями.
В целом, новое издание по истории Константиновки будет одинаково интересно всем, кто изучает прошлое родного края, в том числе и дружковчанам, потому что, как заявил Андрей Новосельский, в старину связи между этими регионами были даже теснее, чем сейчас. Кстати, владельцем трактира на единственной почтовой станции в районе нынешней Константиновки был ни кто иной, как основатель села Дружковки генерал Аршеневский.
К плюсам книги можно отнести и то, что она легко читается, хотя, конечно, некоторые периоды (например, запорожский след) затронуты поверхностно и требуют более глубокой проработки, что автор (с оговорками) признал.
Выход книги по истории наших давних соседей подтвердил растущий интерес к прошлому родного края. К прошлому — ради будущего.


А одним из тревожных сигналов, позвучавших на этом заседании, стала информация руководителя городской организации краеведов, председателя клуба «Краяне» Владимира Качура о том, что при передаче библиотеки, находившейся в ДК «Машиностроитель», на баланс города исчезли тома «Словаря Брокгауза и Эфрона», изданные в конце ХІХ века. В одном из них, кстати, есть отдельная статья о Дружковке.

Следующее заседание краеведческого клуба «Краяне» состоится в сентябре.

Светлана
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2306
Зарегистрирован:
Сб янв 08, 2011 15:47

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение Светлана » Вт июл 09, 2013 09:57

Наши искренние поздравления Андрею Новосельскому с пожеланиями дальнейших творческих успехов!

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение Козарлюга » Вт июл 09, 2013 22:58

Був на відпочинку у Криму і навмисне взяв з собою книжку Андрія. Уважно прочитав її. Читається легко й зацікавлює. Костянтинівка постає як історична місцина з глибокою історичною спадщиною. Трохи псує текст нав"язлива ідея автора щодо козацького сліду, але її він подає не як остаточну, а нібито запрошує до розмови.
І тепер я можу сказати, що, якщо б ще у книжці були посилання на джерела, літературу та свідчення, то ця праця відбулася б повністю і знаково. Андріє, друже, я ж тобі ще в процесі верстки при нашій телефонній розмові казав про важливість цього моменту! Ти не звернув на це увагу? Отак, таке, начебто, незначне, а привело, на мій погляд, до вагомих втрат видання...
До прикладу: мені передали книжку Фаріон про мову, яку вона презентувала у Донецьку, так там всі сторінки рясніють посиланнями, які подані спеціальною систематизованою методою. Тому книжка йде покотом по всім антиукраїнським закидам і заперечення тут просто не можливі, бо все доказано й підтверджено, проаналізовано й популярно викладено. При спілкування "книжка - людина" - перемагає книжка!
Твоя книжка, Андріє, ще на в тому стані, щоб перемагати...
Працюй.

Аватара пользователя
Козарлюга
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2754
Зарегистрирован:
Вт янв 25, 2011 00:31

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение Козарлюга » Вт июл 09, 2013 23:00

Светлана писал(а):Наши искренние поздравления Андрею Новосельскому с пожеланиями дальнейших творческих успехов!


Добрий день, Світлано. Хотілося б почути й ваші відгуки і пропозиції щодо книжки Андрія, якщо ви її маєте.

Светлана
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2306
Зарегистрирован:
Сб янв 08, 2011 15:47

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение Светлана » Сб июл 13, 2013 01:45

Добрый... Пока не ознакомилась. Очень и очень любопытно, если честно :)

kornienko
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 347
Зарегистрирован:
Ср мар 30, 2011 13:03

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение kornienko » Сб фев 01, 2014 18:52

Будучи в обл. архіві натрапив на цікавий спомин Добровольского де він ділиться споминами про боротьбу робітників Дружківки за свої економічні права в далекому 1906 році та де що інше.
Ось тільки короткий витяг з справи
- Добровольский:- 9 августа 1906 года в Дружковку приехал рабочий депутат 1 – й Гос. Думы Михайличенко (Михайличенко Митрофан Иванович 1869 - ? ред.), был созван митинг, между теперешним Донецким и Торецким мостами около Торца… Митингом руководил Григорий.
(десь 10000 чол. Виступав депутат Михайличенко та другі з присутніх, далі,мітинг розігнали козаки, вбито 3 чол): - Артеменко, Иванов, Лунев. ( В спомині Добровольського багато деталів , як розганяли, як і куди тікав депутат). Відомості про госдумівця є і не не тільки на
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0% ... 0%B8%D1%87
Що скажете КРАЯНИ?

kornienko
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 347
Зарегистрирован:
Ср мар 30, 2011 13:03

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение kornienko » Ср фев 12, 2014 10:37

У п’ятницю 14 лютого о 14 годині 30 хвилин при бібліотеці комплексу МАН відбудеться чергова зустріч небайдужих до минулої спадщини землі Донецької, землі що споконвіку належала русам – українцям за володіння якої проливали і на сьогодні проливають кров герої вітчизни.

ново55
Гость
Гость
 
Сообщения: 24
Зарегистрирован:
Вт дек 28, 2010 18:01

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение ново55 » Вс мар 09, 2014 13:41

«Краяне» призывают беречь материальное и духовное наследие нашего города


Евгений ФИАЛКО

В пятницу, 14 февраля, в библиотеке семейного чтения комплекса «МАН» состоялось очередное заседание краеведческого клуба «Краяне», в котором приняли участие не только местные краеведы, но и исследователи истории родного края из Константиновки и Краматорска.

Председатель дружковской организации краеведов Владимир Качур предложил обсудить и составить список материального и духовного наследия нашего города, который требует специальной защиты громады. В предварительном перечне были названы сохранившиеся до наших дней старинные здания и сооружения («корабль» (здание бывшего сахарного завода на территории машзавода), админздание КАТП (дом Гаркушенко), французский и бельгийский дома, клуб Торецкого поселка, Блоки и т.д.) и памятники духовной культуры (работы Олексы Тихого, Николая Янко, Виктора Сахненко и др.). Что касается духовного наследия, то Владимир Васильевич предложил включать туда работы только умерших авторов. В целом, идея создания такого реестра нашла поддержку у всех краеведов. Было решено доработать его и обратиться официально к городскому голове и местным депутатам поддержать данную инициативу, в том числе разработать меры по спасению и сохранению исторического и культурного наследия Дружковки.
Так как весь мир готовится отметить 200-летие со дня рождения Тараса Шевченко, Владимир Качур предложил издать небольшой сборник статей под названием «Шевченко и Дружковка», куда войдут работы о наших земляках, создавших образы Шевченко (скульптор Скобликов, художник-эксилибрист Романов), высказывания Кобзаря об украинском языке, собранные О.Тихим, лучшие разработки дружковских учителей по творчеству Тараса Шевченко, шевченковскую микротопонимику и ономастику в Дружковке и т.д. Выпуск книги запланирован на май этого года.
Также обсуждалась идея создания собственного сайта клуба «Краяне» и другие вопросы.
Гости из Краматорска и Константиновки поделились своими находками, причем постоянно указывали на то, что многие дружковчане активно участвовали в прошлых событиях в этих городах, точно так же, как краматорчане и константиновцы никогда не оставались равнодушными к тому, что происходило в Дружковке.
Поэтому «Краяне» и стремятся объединять усилия краеведов соседних городов, чтобы в истории нашего края осталось как можно меньше белых пятен.

ново55
Гость
Гость
 
Сообщения: 24
Зарегистрирован:
Вт дек 28, 2010 18:01

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение ново55 » Вт мар 11, 2014 23:45

УВАГА!

15 березня, в Донецьку, в бібліотеці Крупської відбудеться обласна краєзнавча конференція.
Початок об 11-00.

ново55
Гость
Гость
 
Сообщения: 24
Зарегистрирован:
Вт дек 28, 2010 18:01

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение ново55 » Вс мар 23, 2014 23:45

Стаття професора, доктора історичних наук, академіка НАНУ Г. Швидька про Макарієвського.
Це цікаво буде прочитати всім, а особливо Андрію Новосельському, який чомусь взагалі не вважає Макарієвського авторитетом у історії...
http://nasha-druzhkovka.ru/feodosij-mak ... ruzhkovki/

Феодосий Макарьевский — первый историк Дружковки
Макаревський Олександр (чернече ім’я — Феодосій)

Первая статья об истории Дружковки появилась в двухтомнике Феодосия Макарьевского «Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии» (1881г.). Все дальнейшие исследования опирались на этот фундаментальный труд священнослужителя и историка, который имел возможность ознакомиться с самыми ранними из дошедших ло нас документами по истории нашего края. В них четко, черным по белому написано, что свое начало Дружковка и ее окрестности берут от запорожских казаков. Это исконно украинская земля. Особенно актуально это помнить сейчас, когда некоторые провокаторы специально или по незнанию рассказывают нам, что дружковская земля никогда украинской не была и настало время воссоединиться с Россией…
Ниже мы публикуем материалы, любезно предоставленные нам историком, руководителем дружковской первичной организации национального союза краеведов Украины Владимиром Качуром.

В 1880 г. вышла фундаментальная работа Ф.Макарьевского, посвященная истории Екатеринославской епархии.
С точки зрения богатства конкретно-фактического материала, почерпнутого как из церковных книг, так и из ревизских данных, работа не имеет себе равных.
Особенно важна она для историков, занимающихся историей запорожских казаков до 1775 года, т.е. до полного их включения в состав Российской империи.
Как известно, на территории земель Войска запорожского никогда не проводились обстоятельные переписи. Именно поэтому церковные данные (Макарьевского) представляют исключительный интерес.
Академик В.М. Кабузан «Заселение Новороссии в XVIII первой половине XIX века», М., 1976 г.



Єпископ Феодосій Макаревський — дослідник історії Катеринославщини

В історіографії розвитку краєзнавства в межах обширної Катеринославської губернії особливе місце займають її церковні ієрархи XIX ст. Початок дослідження історії краю було покладено в другій половині XVIII ст., що пояснювалося інтересом до Запорізької Січі та приєднаного до Російської імперії Північного Причорномор’я. Тоді споглядальні описи і наукові дослідження здійснювалися «ззовні», тобто, військовими та столичними вченими-академіками, які тимчасово перебували в службових справах на Запоріжжі або на новоприєднаних землях (С.Митецький, Г.Міллер В.Рубан, В.Зуєв та ін.).
У 1871 р. Катеринославська єпископська (з 1837 р.) кафедра дочекалася видатної для свого часу і сфери діяльності особистості, котра своїми історичними студіями перевершила взірець. Такою особистістю був єпископ Феодосій Макаревський. Загальна характеристика його церковної діяльності була здійснена авторами некрологів у «Екатеринославских епархиальных ведомостях» (1885, № 4. — Автор не зазначений) та «3аписках Одесского общества историй и древностей» (Т.ХІV — В.Яковлєв). Від смерті єпископа Феодосія пройшла чверть віку, але його внесок в культурний розвиток та дослідження історії краю з відстані часу стали ще помітнішими. Це відзначили в своїх доповідях на засіданні Катеринославської губернської Вченої архівної комісії відомі вчені і громадські діячі Василь Біднов та Антін Синявський («Летопись ЛЕГУАК» 1919, вп.VІ). Основну увагу вони приділили оцінці історичних праць Феодосія Макаревського.
Через багато років головна праця Феодосія Макаревського «Материалы для историко-статистического описання Екатеринославской епархии» була широко використана в «Історії міст і сіл Української РСР», хоча будь-якої згадки про автора в тексті не було, крім посилань.
В краєзнавчих дослідженнях останнього десятиліття також досить часто можна зустріти посилання на вказану працю Феодосія Макаревського. В енциклопедіях ім’я його також не значиться. Тому, виходячи з малодоступності вказаних вище відомостей про єпископа Феодосія та великої вартості його праць для краєзнавчих досліджень Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей, подаємо тут короткий нарис його життя і діяльності.
Феодосій (в миру — Олександр Григорович) Макаревський народився 3(15) травня 1822 р. на Чернігівщині в сім’ї диякона. Цим вже був визначений його життєвий шлях. Після закінчення духовної семінарії він вступив до Київської духовної академії, яку й закінчив у 1849 р. за 1-м розрядом, що означало можливість через два роки стати магістром богословських наук. Випускник академії був направлений на роботу у Смоленськ, де викладав загальну історію в духовних навчальних закладах, а у 1853 р. був призначений ректором Вяземського повітового та приходських духовних училищ. Він одружився, отримав сан священика і ще одну посаду — цензора проповідей по Вяземському повіту. Одночасно він був членом губернського Статистичного комітету, що передбачало знання с світських питань, пов’язаних з становищем різних категорій населення, розвитком економіки, медичним обслуговуванням, освітою тощо. Як член Статистичної комітету він брав активну участь у виданні «Пам’ятної книжки Смоленской губернии» (1855 р.)
Подружнє життя Олександра Макарєвського тривало недовго, він залишився вдівцем з двома дітьми — сином та донькою. Тоді він і вирішив постригтися в монахи. З травня 1861 р. протоієрей Святотроїцького собору, інспектор Смоленської семінарії, професор богословських наук О.Макаревський прийняв постриг і ім’я Феодосія (на честь Феодосія Печерського, день пам’яті якого припадає на 3 травня). Весною наступного року ієромонах Феодосій був переведений на службу в Санкт-Петербург і отримав сан архимандрита. 28 серпня 1863 р. Феодосій був призначений ректором Воронезької духовної семінарії. Протягом кількох років у Воронежі він займав різні посади, в тім числі єпископа Острозького, редактора «Воронежских епархиальных ведомостей».
23 червня 1871 р. Феодосій Макаревський став єпископом Катеринославським і Таганрозьким. 6 серпня в Кафедральному соборі він вперше звернувся до віруючих і духовенства єпархії з промовою, у якій обіцяв «полное усердие к своему делу» (ЕЕВ, 1872, № 1), і відправив богослужіння. Вже перша його акція як церковного адміністратора викликала симпатію до нього священників єпархії. Він відновив право вибору благочинних, втрачене за його попередника Олексія Новосьолова. З наступного року стали проводитися єпархіальні і окружні з’їзди духовенства і благочинних, були створені цензурні комітети для перегляду проповідей і духовних видань, при благочиніях заведені бібліотеки, стали видаватися «Екатеринославские епархиальные ведомости».
Єпископ Феодосій Макаревський турбувався про росток духовних учбових закладів своєї єпархії, в тому числі жіночих єпархіальних училищ. Коли ж у 1884 р. були височайше затверджені правила про церковно-приходські школи, при Катеринославській духовній семінарії створено Єпархіальну Училищну Раду, якій підпорядковувалися 73 спостерігачі, призначені Феодосієм з метою знати становище у всіх приходських школах єпархії. За даними, які наводить В.Біднов, у 1883 р. в єпархії було 58 церковно-приходських шкіл, а вже через два роки — 108, крім того ще 37 шкіл грамотності ЛЕГУАК, 1910, вьш.УІ.- С.97). За роботу по розвитку духовних учбових закладів у єпархії у 1877 р. єпископ Феодосій з рук імператора отримав орден Св.Володимира 2-го ступеня (ККВ, 1887, №8).
Однією з яскравих сторінок діяльності єпископа Феодосія Макаревського є його історико-краєзнавчі праці. Його перша, світська, професія викладача історії хоч не переважала, але складала важливу частину його життя. Талант Феодосія як дослідника-історика по¬чав проявлятися ще в Смоленську та Воронежі, а повного розквіту набув у Катеринославі. Він збирав речові історичні пам’ятки і відправив їх до церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії, писав історичні твори.
Першою надрукованою в Катеринославі працею була розвідка «Краткие сведения о местночтимой иконе Божьей Матери, находящейся в Самарском Пустынно- Николаевском монастыре Екатеринославской епархии» (1873). В ній мова йшла про перипетії історії старовинної (1736 р.) ікони, яка з часів її перебування в алтарі Свято- Миколаївської Ново-Кодацької козацької церкви вважалася чудотворною. Після ліквідації Запорізької Січі вона за розпорядженням архиєпископа Євгенія Булгаріса була забрана в архиєрейський дім при Полтавському Хрестовоздвижєнському монастирі (1778 р.), потім знаходилася в Новомиргороді і Катеринославі. У 1807 р. її було передано до Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря. До справи про знаходження ікони залучалися Київська духовна консисторія і Синод, за неї роками йшла боротьба спочатку новокайдацьких жителів, а потім — Успенського кафедрального собору в Катеринославі, новомосковців і Самарського монастиря.
У 1873 р. єпископ Феодосій окремою книжечкою (121 с.) видав працю «Самарский, Екатеринославской епархии, Пустынно-Николаевский монастырь». І хоча названа праця не була оригінальною (бо про монастир вже писали архиєпископ Гавриїл та дослідник історії Запоріжжя А.Скальковський), проте цінність складають вміщені в ній додатки, головним чином, запорізького походження (1751-1764 рр.). Більш ранні документи ні Феодосій, ні його попередники не могли використати, оскільки вони згоріли в келії, яка була спалена за наказом Коша Запорізького після смерті від чуми монаха Прокла, який жив у цій келії.
До 100-річчя єпархії Феодосій Макаревський опублікував у «Екатеринославских епархиальных ведомостях» дві статті: «Краткие сведения о Екатеринославской епархии вообще и о єпископах ея» (1875, № 8-9) та «Исторический обзор православной христианской церкви в пределах нынешней Екатеринославской епархии до времени формального открытия ея» (1876, № 1-6), Ці статті вийшли також окремими брошурами. Друга (обширніша) праця охопила період від першого поширювана християнства у Північному Причорномор’ї Андрія Первозванного до 1775 р. Оскільки Феодосій при висвітленні раннього періоду користувався літописами та літературою, то деякі сюжети в нього мають легендарний характер. Стосовно пізнішого періоду використано також документи Запорізької Січі. На нашу думку, ця розвідка Феодосія має велике значення з огляду на два аспекти. По-перше, це була піонерська праця про поширення християнства, а отже, про заселення краю від давніх часів до останньої чверті XVIII ст. По-друге, вона поклала початок його роботі над капітальною двотомною розвідкою «Материалы для историко-статистического описання Екатеринославской епархии». Єпископ Феодосій за своїм посадовим становищем мав можливість вивчати документи місцевої духовної консисторії, архиєпископського дому та Самарського монастиря. Часто він брав документи для ознайомлення додому. Результатом стала згадана праця про церкви і приходи в межах Катеринославської єпархії. Протягом трьох років (1879-1881) вона публікувалася в «ЕЕВ», а потім була видана окремими випусками (вип. 1-573 стор., вип.2-372 стор.). Перший випуск охоплював 4 повіти: Катеринославський, Верхньодніпровський, Новомосковський, Павлоградський. У другому — описувалися церкви і приходи Бахмутського, Слов’яносербського, Ростовського, Олександрівського, Маріупольського повітів.
Крім документів, у цій праці використано також перекази старожилів окремих населених пунктів та усні історії, які переповідали йому священики церков про їх фундаторів, час заснування, освячення, добудови та інші відомості до історії церкви та її прихожан. 336 населених пунктів описано в праці за одним формуляром. Автор вказує на географічні координати населеного пункту, пояснює його назву. Обсяг інформації залежав від наявності джерел, з яких особливо цінними були статистичні, про кількість дворів і прихожан, власників тощо. Також вказувалися поселення, які не мали церкви, але жителі були прихожанами церкви сусіднього поселення.
Звичайно, сьогодні можна вказувати на недоліки даної праці (неповнота, десь неточність, розгортання другорядних сюжетів тощо), але на той час вона була великим досягненням. Тому й користувалися нею протягом століття дослідники історії краю. А Феодосій Макаревський міг сказати про свої труди: я зробив все, що міг, інші нехай зроблять більше. Він помер 5 лютого 1885 р. в Катеринославі.
Г.Швидько,
доктор історичних наук,
професор, академік НАНУ

ново55
Гость
Гость
 
Сообщения: 24
Зарегистрирован:
Вт дек 28, 2010 18:01

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение ново55 » Пт мар 28, 2014 10:04

Дружковка и Шевченко

P1110773

Евгений ФИАЛКО

Продолжаются мероприятия, посвященные 200-летию со Дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко. Одно из них состоялось на прошедшей неделе в библиотеке семейного чтения комплекса «МАН». На встречу с учащимися ОШ №1 пришел руководитель городской первичной организации краеведов Владимир Качур.

Он рассказал о том, что связывает наш город с именем Великого Кобзаря. Еще в 20-х годах прошлого века одна из главных улиц Дружковки была названа в его честь. В то время Яковлевка была центральной частью города, улица Ульяновская (до середины 50-х годов — Ленина) являлась главной, по ней проходили праздничные шествия. А следующая — улица Шевченко. Такое значение имел для нас Шевченко даже в то время.
Владимир Васильевич рассказал, кто из дружковчан внес свой вклад во всемирную Шевченкиану: скульптор Александр Скобликов, художник-эксилибрист Борис Романов, правозащитник и педагог Олекса Тихий. Все материалы об этом будут собраны и изданы в книге «Шевченко и Дружковка», которую готовит городская первичная организация краеведов. Дети тоже не остались пассивными слушателями: читали стихи Кобзаря, задавали интересные вопросы. Вела встречу заведующая библиотекой Ольга Чернова.

Луковенко Сергей
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 629
Зарегистрирован:
Пт янв 20, 2012 22:44

Re: "Краяни", або "Клюб три "К""

Сообщение Луковенко Сергей » Вт апр 14, 2015 12:38


Пред.След.

Вернуться в Дружківський міський осередок

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1