* МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА    Мы в facebook,
присоединяйся!      Сайт 
газеты

По ходу жизни

В этой теме обсуждаются вопросы, связанные с краеведеньем в пределах Донецкой области и не только.

Модераторы: slc, Краевед

Аватара пользователя
Cancer
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2148
Зарегистрирован:
Пн дек 27, 2010 04:22

Re: По ходу жизни

Сообщение Cancer » Сб янв 28, 2012 01:45

Изображение
Той, хто пройшов крізь вогонь / Прошедший сквозь огонь / Firecrosser (2011)
Оригінальна назва: Той, хто пройшов крізь вогонь
Рік випуску: 2011
Країна: Україна
Жанр: драма, історичний, біографічний, військовий
Режисер: Михайло Іллєнко
У ролях: Дмитро Лінартович, Віталій Лінецький, Ольга Гришина

Прем'єра в світі: 24 січня 2012
Прем'єра в Україні: 24 січня, 2012

Фільм розповідає про долю радянського воєнного пілота, який став вождем індійського племені в Канаді. Неймовірна доля простого хлопця з Полтавщини. Фільм оснований на реальних подіях.

trailer http://kinosvit4u.at.ua/publ/voenni/trailer_toj_khto_projshov_kriz_vogon_tot_kto_proshel_skvoz_ogon_firecrosser_2011_divitis_onlajn/5-1-0-247

Изображение
Даценко Іван Іванович (нар.29.11.1918, хутір Чернечий Яр, тепер Диканьського р-ну Полтавської обл.) — Герой Радянського Союзу, льотчик-винищувач, вождь племені ірокезів у Канаді.

Народився у бідній селянській родині. У 1937 р. закінчив Писарівщинський зооветеринарний інститут і того ж року його призвали до лав Червоної армії. В 1940 р. закінчив Чкаловську військову авіаційну школу льотчиків. З червня 1941 р. — учасник боїв Другої світової війни. Командир ланки 10-го гвардійського авіаційного полку авіації дальньої дії, гвардії старший лейтенант. Неодноразово бомбардував важливі військово-промислові об’єкти в глибокому тилу гітлерівської Німеччини. Відзначився при Сталінградській битві. На серпень 1943 р. здійснив 283 бойові вильоти.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 вересня 1943 р. за зразкове виконання завдань командування зі знищення живої сили і техніки противника і виявлені при цьому мужність і героїзм гвардії старшому лейтенанту Іванові Івановичу Даценку присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1733).

На батьківщині його іменем назвали школу, вулицю і збиралися на увічнення пам’яті героя перейменувати його рідний хутір…

19 квітня 1944 р. літак на чолі з командиром екіпажу І. І. Даценком було збито ворожими зенітками поблизу м. Львів. Іван Даценко зумів вистрибнути з палаючої машини і, приземлившись на окупованій території, потрапив у полон, деякий час перебував через поранення у німецькому військовому госпіталі, з якого йому вдалося втекти. Незабаром відважний льотчик перейшов лінію вогню і з’явився у своїй частині. Проте однополчани, які вважали його загиблим, раділи недовго: за сталінським наказом, усі, хто побували в німецькому полоні, вважалися зрадниками. Вже наступного дня Івана заарештувала контррозвідка «СМЕРШ». Героя позбавили всіх нагород, виключили з партії і заслали етапом до Сибіру. Але дорогою до радянського концтабору він знову втік. Оголосили розшук, а коли не змогли знайти, спішно повідомили родичів, що Іван загинув… Усе це сталося за лічені дні. Після втечі з двох полонів його всюди чекав розстріл. Правдами й неправдами І. Даценко перейшов кордон і дістався аж Канади…

Ще перебуваючи у німецькому полоні в шпиталі, Іван познайомився з пораненим червоношкірим солдатом із племені ірокезів (у роки Другої світової війни призивалися до армій громадяни різних національностей). Відважний льотчик підмовляв ірокеза тікати разом із ним, але індіанець відмовився, лише попросив Івана, якщо той коли-небудь опиниться на його батьківщині, розповісти рідним про його долю. І залишив адресу… Діставшись Канади, Іван поспішив виконати обіцянку, для цього прийшов у плем’я і згодом одружився з дочкою його вождя. Вивчив чужу мову, перейняв звичаї індіанців, став вправним мисливцем, рибалкою і правою рукою старезного вождя. За мужність і відвагу заслужив шану у племені, а по смерті вождя посів його місце…

Далекого 1967 р. у Канаді проводилася Всесвітня виставка «Експо-67», на яку приїхала делегація з СРСР. Був серед її учасників і відомий танцівник Махмуд Есамбаєв, якого після концерту повезли в резервацію індіанців подивитися на їхні танці. У резервації, куди прийшов Есамбаєв, індіанці жили близько двохсот років. Назустріч йому з великого вігвама посередині селища вийшов кремезний, блакитноокий вождь, зодягнений у національний стрій, прикрашений ведмежими іклами. На голові — соколине пір’я, обличчя розмальоване. Та від своїх побратимів вождь відрізнявся кольором шкіри, яка видавала в ньому слов’янина.

Махмуд чемно привітався: «Здравствуйте!» — і не повірив, коли у відповідь почув: «Здоровенькі були! Ласкаво прошу до мого вігвама!». Ще дужче здивувався танцівник, коли після частування маїсовими коржами вождь наказав дружині-індіанці: «Жінко, неси галушки! …». Підібгавши ноги, російський танцівник і український вождь ірокезів сиділи на циновках, пили горілку, балакали, а до вігвама раз-по-раз забігали дітлахи, які щебетали українською. Згодом вождь запропонував: «Давай заспіваємо!» — і стиха затягнув «Розпрягайте, хлопці, коней…».
Махмуд Есамбаєв переповідав, що індіанське плем’я у той час налічувало близько двохсот осіб. Вони рибалили, вирощували худобу, орали землю. На прощання вождь сумно мовив до Есамбаєва: «Ех, кинув би все та й пішов би додому. На колінах би повз на рідну Вкраїну. Та не можна мені…». Тоді вождь ірокезів і зізнався, що потрапив до Канади як емігрант, одружився з дочкою вождя індіанського племені й сам згодом став вождем. Хоча родом він із Полтавщини, а звуть його Іван Даценко. Це був той самий льотчик-винищувач, якого вже давно поховали на батьківщині… До речі, ірокезьке ім’я Івана Даценка означає «той, що пройшов крізь вогонь».

Коли родичі Івана зробили запит в архів Збройних сил колишнього СРСР, їм офіційно повідомили, що після війни з військової частини, де служив Даценко, органами НКВС було вилучено особову справу льотчика, а з «Книги пам’яті» загиблих Героїв Радянського Союзу стерто його ім’я.

http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/46da5edd03b405ab/

Аватара пользователя
biofoton
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2640
Зарегистрирован:
Ср фев 02, 2011 01:05

Re: По ходу жизни

Сообщение biofoton » Сб янв 28, 2012 02:07

Видел отрывки. Жду релиза в сети.

Аватара пользователя
Краевед
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 8090
Зарегистрирован:
Пн июл 30, 2007 19:32

Re: По ходу жизни

Сообщение Краевед » Вс янв 29, 2012 20:31

Початок кінця - чи кінець початку?
http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/01/27/70156/

З музеїв Єгипту зникли сотні артефактів (ФОТО)

На Заході досить поширений підхід, коли в музеї фактично два керівника – один виконує функцію головного "завгоспа" і вирішує грошові питання, другий займається науковими справами, реставрацією й розвитком колекції. Інколи цю посаду називають "головний зберігач".

Але очевидно, що зараз в Україні не йдеться про перехід до цієї моделі. Вирішуються більш прозаїчні питання.

Тому слід очікувати, що найближчим часом на посадах директорів музеїв буде все менше людей, які вміють збирати й зберігати, а все більше тих, хто вміє лише рахувати.

Владислав Піоро, Олексій Копитько, Український центр розвитку музейної справи, спеціально для УП.

* * *

Слушне застереження...
Ищу видовые открытки до 1917 года.

Аватара пользователя
biofoton
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2640
Зарегистрирован:
Ср фев 02, 2011 01:05

Re: По ходу жизни

Сообщение biofoton » Вс фев 19, 2012 00:41

Тратау (башк. Торатау, устар. Тура-Тау) — шихан, символ города Ишимбая и Ишимбайского района, запечетлённый на гербе и флаге города и района

В который уже раз нахожу, что слово Тор в разных языках означает одно и тоже, вершину, и не просто вершину, а одинокую, выдающуюся вверх посреди плоскости. Или единственную на местности высоту.
Возникает мысль по поводу реки, не могла ли она называться по какому нибудь резко выдающемуся среди поля высокому холму где то на берегу(по примеру той, что в Англии) Вот бы у специалистов поспрашивать, нет ли в русле Казённого торца такой сопки.
Тырнет ничего такого не выдаёт....

Светлана
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2306
Зарегистрирован:
Сб янв 08, 2011 15:47

Re: По ходу жизни

Сообщение Светлана » Вс фев 19, 2012 15:30

Краевед писал(а):Початок кінця - чи кінець початку?
http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/01/27/70156/

Это называется - конец света.

IVA
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 3424
Зарегистрирован:
Ср май 13, 2009 00:11

Re: По ходу жизни

Сообщение IVA » Вс фев 19, 2012 20:34

biofoton писал(а):
Тратау (башк. Торатау, устар. Тура-Тау) — шихан, символ города Ишимбая и Ишимбайского района, запечетлённый на гербе и флаге города и района

В который уже раз нахожу, что слово Тор в разных языках означает одно и тоже, вершину, и не просто вершину, а одинокую, выдающуюся вверх посреди плоскости. Или единственную на местности высоту.
Возникает мысль по поводу реки, не могла ли она называться по какому нибудь резко выдающемуся среди поля высокому холму где то на берегу(по примеру той, что в Англии) Вот бы у специалистов поспрашивать, нет ли в русле Казённого торца такой сопки.
Тырнет ничего такого не выдаёт....

На топографической карте все вершины указаны. Но по памяти кажется одиночных гор не наблюдается.

Аватара пользователя
biofoton
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2640
Зарегистрирован:
Ср фев 02, 2011 01:05

Re: По ходу жизни

Сообщение biofoton » Пт мар 16, 2012 01:01

Журнал "Киевская старина"
"Из недавнего прошлого Слободской украйны.
Еще въ начал Ь настоящаго столѣтія(19в) ѣздить въ калмыцкія степи было не безопасно. Калмыки и сосѣдніе ногайцы сильно пошаливали; но тѣмъ не менѣе, послѣ покоренія Крыма и Предкавказья, они уже не могли собираться большими партіями; шайки же въ 5—6 человѣкъ нерѣдко рыскали по степи. Съ такими шайками отправляемыя Штурбою въ степь для покупки и выпаса скота партіи легко могли справляться: Штурба всегда набиралъ для этого дѣла добрыхъ хлопцевъ, у которыхъ еще не- совсѣмъ испарилась козацкая удаль. Обыкновенно снаряжалось нѣсколько повозокъ, запряженныхъ каждая парою лошадей. При каждой повозкѣ былъ такой штатъ: чабанъ (главный руководитель стада), два гайдаря (пастухи), подпасокъ (меныпій пастухъ), кошеваръ, онъ же кучеръ, и приказчикъ. При каждой же по- возкѣ шло нѣсколько собакъ—овчарокъ. Люди были вооружены винтовками; въ повозкѣ находились, на всякій случай, копья, а при боку у каждаго хлопца—длинные ножи, отточенные настолько, что ими брили бороды и, по малороссійскому обычаю, подбривалы головы, „щобъ кузька не заводылась"

http://iht.univ.kiev.ua/library/ks/1896 ... (3826-3844).pdf
там с 215 стр интересно о походах в степь.

Аватара пользователя
Краевед
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 8090
Зарегистрирован:
Пн июл 30, 2007 19:32

Re: По ходу жизни

Сообщение Краевед » Пт мар 16, 2012 01:34

Ну, вот. Дело наконец дошло и до "Киевской старины". Там есть что почитать, коллеги...
Ищу видовые открытки до 1917 года.

Аватара пользователя
biofoton
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2640
Зарегистрирован:
Ср фев 02, 2011 01:05

Re: По ходу жизни

Сообщение biofoton » Пт мар 16, 2012 01:39

Да уж. Я увяз там сейчас
Приходится измѣнигь свои нравы, обычаи и привычки согласно настоящимъ экономическимъ и культурнымъ условіямъ и передѣлать свой обликъ. Да онъ уже и передѣлался.... Но, тѣмъ не менѣе, это не мѣшаетъ намъ любить нашу родную старину

Аватара пользователя
biofoton
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2640
Зарегистрирован:
Ср фев 02, 2011 01:05

Re: По ходу жизни

Сообщение biofoton » Сб мар 17, 2012 00:29

Тор — река в Ишимбайском районе, служит естественной границей с Мелеузовским районом, приток Нугуша. В конце XVIII века в верховьях реки образовалась русская колония, состоящее из нескольких поселений и медеплавильного завода (современный Верхотор). На реке была построена запруда. Длина 54[1][2] км.
Башкортостан
Вики

slc
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 19165
Зарегистрирован:
Пн янв 19, 2009 12:05
Откуда: Краматорск

Re: По ходу жизни

Сообщение slc » Вт апр 03, 2012 16:29

Изображение
Конец 1920-х - начало 1930-х гг.
Взято с http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2010/11/29/6640/#3
Размещенные мною на форуме материалы не преследуют целей пропаганды тоталитарных режимов, а используются исключительно лишь для реконструкции исторических событий, проведения научных исследований либо являются объектами антикварной торговли.

slc
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 19165
Зарегистрирован:
Пн янв 19, 2009 12:05
Откуда: Краматорск

Re: По ходу жизни

Сообщение slc » Чт апр 12, 2012 14:07

Размещенные мною на форуме материалы не преследуют целей пропаганды тоталитарных режимов, а используются исключительно лишь для реконструкции исторических событий, проведения научных исследований либо являются объектами антикварной торговли.

Аватара пользователя
Краевед
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 8090
Зарегистрирован:
Пн июл 30, 2007 19:32

Re: По ходу жизни

Сообщение Краевед » Чт апр 12, 2012 16:14

Ах, да! Сегодня же День советской авиации...
Ищу видовые открытки до 1917 года.

IVA
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 3424
Зарегистрирован:
Ср май 13, 2009 00:11

Re: По ходу жизни

Сообщение IVA » Чт апр 12, 2012 16:22

в смысле как советский праздник - день космонавтики.
а как международный - Всемирный день авиации и космонавтики и Международный день полёта человека в космос.

slc
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 19165
Зарегистрирован:
Пн янв 19, 2009 12:05
Откуда: Краматорск

Re: По ходу жизни

Сообщение slc » Чт апр 12, 2012 16:35

Краевед писал(а):Ах, да! Сегодня же День советской авиации...
Да? А я думал - день космонавтики...
Размещенные мною на форуме материалы не преследуют целей пропаганды тоталитарных режимов, а используются исключительно лишь для реконструкции исторических событий, проведения научных исследований либо являются объектами антикварной торговли.

Пред.След.

Вернуться в Форум краєзнавців Донеччини

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 2