* МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА    Мы в facebook,
присоединяйся!      Сайт 
газеты

Национальные колонии Донбасса

В этой теме обсуждаются вопросы, связанные с краеведеньем в пределах Донецкой области и не только.

Модераторы: slc, Краевед

Александр 2
Постоянный
Постоянный
 
Сообщения: 61
Зарегистрирован:
Ср дек 05, 2012 14:46

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение Александр 2 » Пн дек 17, 2012 00:09

Рекомендую посмотреть фильм о меннонитах " Свидетель". Американский детектив, но события происходят в колонии меннонитов.


оригинальное название Witness
год 1985
страна США
режиссер Питер Уир
время 112 мин.

В главных ролях: Келли МакГиллис, Пэтти ЛюПон, Харрисон Форд, Ян Рубес, Йозеф
Зоммер, Брент Дженнингс, Лукас Хаас, Дэнни Гловер, Александр Годунов, Энгус МакИннес.

Светлана
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2306
Зарегистрирован:
Сб янв 08, 2011 15:47

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение Светлана » Ср янв 02, 2013 13:33

ИСТОРИКО-ЭТНОГРАФИЧЕСКАЯ ЭКСПЕДИЦИЯ В БЫВШИЕ НЕМЕЦКИЕ
КОЛОНИИ СЕВЕРНОГО ПРИАЗОВЬЯ
Со времени возникновения первых немецких колоний, так называемых «Planer Kolonien»,
недалеко от Мариуполя в начате XIX века и до октября 1941 года их жизнедеятельность
играла заметную роль на территории, которую в настоящее время занимает Донецкая
область Украины и которой изначально выпала судьба быть многонациональной. Прак-
тически по всей территории нынешней Донецкой области отдельными колониями, либо
целыми группами колоний, такими, как «Planer Kolonien» (колонии, образующие тре-
угольник Донецк-Мариуполь-Таганрог, группа колоний Memrik, Neu-Jork) существо-
вали немецкие поселения.
http://www.rusdeutsch.ru/biblio/files/nib1998_1.pdf

Михаил
Почетный гость
Почетный гость
 
Сообщения: 146
Зарегистрирован:
Ср дек 19, 2012 16:15

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение Михаил » Ср янв 02, 2013 15:02

Елена Сучкова
Вовлечение евреев Украины в промышленность Донбасса (1920-1930-е гг.)
http://worlddocuments.org/docs/index-185.html?page=45
Именно Донбасс как наиболее эффективно развивающийся промышленный район СССР межвоенного периода стал тем регионом, куда переселялись представители национальных меньшинств страны. В данной статье автор на основе комплексного анализа архивных дел, научных работ отечественных и зарубежных историков, материалов статистических сборников поставил целью всесторонне исследовать процесс вовлечения еврейского населения в промышленное производство Донбасса в 20-30-е гг. ХХ века.
...
Особое внимание советскими партийными органами уделялось в этом вопросе еврейскому населению Украины по целому ряду причин. В связи с огосударствлением торговли, крупного и мелкого производства и другими экономическими мерами в середине 1920-х гг., безработица среди евреев приняла угрожающие масштабы. Органы власти заявили о наличии «местечковой» проблемы. Сотрудниками еврейской секции в 1925 г. констатировалось чрезвычайно тяжелое экономическое положение еврейской бедноты местечек и небольших городов, граничащее с опасностью вырождения, наличие больших масс, не имеющих под собой экономической базы, систематическая за последние годы безработица в кустарных и ремесленных производствах, где сконцентрированы значительные кадры еврейских рабочих (швейное, деревоотделочное производство и др.). Отмечалось большое развитие сионистского движения при выросшей активности всех слоев еврейского населения, а также сохранившееся во многих отношениях фактическое правовое неравенство еврейской бедноты, составляющей значительную часть еврейского населения. Совокупность этих факторов, по мнению работников евсекции, диктовала необходимость заострить внимание всех партийных организаций и органов советской власти на положении еврейского населения и принять целый
ряд чрезвычайных мер, как по общему усилению евработы, так и по улучшению экономического, культурного и правового положения еврейского населения местечек, в особенности по привлечению значительных масс к производительному труду.
В документах евсекции отмечалось: «Задача привлечения еврейских масс к производительному труду должна быть поставлена как одна из важнейших задач советской власти и должна проводиться как по линии дальнейшего перевода еврейских масс на земледелие на свободные колонизационные фонды, так и по линии вовлечения
их в производство
, особенно крупное, куда еврейское население до революции, по причинам национальных ограничений, не имело доступа»
...
В конце лета 1927 г. И. Вейцблитом была исследована ситуация в штетле Деражня. Автор книги «Деражня: современное еврейское местечко» отмечал, что, несмотря на сильную тягу к изменению места жительства, переселение из Деражни проходило неудачно. Например, при получении нарядов в Крым и Криворожье в течение двух-трех было записано до 100 семей, желающих переехать на землю. Однако не все переселенцы сумели приспособиться к новым условиям жизни вне стен родного города.
Весьма интересны попытки молодёжи самостоятельно вырваться из Деражни. Несколько юношей уехали в Днепропетровск искать работу на заводе им. Г. Петровского. Устроиться им удалось лишь в Каменском на строительных работах. Остальные парни местечка стали создавать компании по 3-5 человек и также готовиться в путь.
В первый же день приезда И. Вейцблита в Деражню к нему подошёл молодой комсомолец, работающий сельским почтальоном, и рассказал о том, что несколько друзей решили ехать в г. Сталино работать шахтёрами. «Я бы поехал в Нижний Тагил, там на заводе устроился мой товарищ, но билет туда стоит 29 рублей, у меня же
и у моих товарищей по 10-15 рублей».
В конце лета 1927 г. в течение нескольких дней собрались двенадцать человек от 18 до 25 лет, желающих ехать в Донбасс. Вейцблит сам видел, как один молодой парень продал подсвечники своей матери за 5 рублей, а остальные 5 рублей, необходимые для покупки билета, собрали по местечку несколько сострадательных людей. Перед
самым отъездом случилась заминка. Начали распространяться слухи, что прибыло письмо от одного парня из Каменского, в котором пишется, что нельзя там работать, так как «кацапы» бьют. Вейцблит разыскал письмо и нашёл там такую фразу: «Здесь во время получки рабочие напиваются и ломают головы друг другу». Эта фраза была истолкована жителями местечка как нападение на рабочих-евреев. После длительного раздумья первые десять человек из Деражни уехали в Донбасс в поисках работы и новой жизни, а через некоторое время пришло сообщение о том, что все парни устроились, работают у коксовых печей и зарабатывают до 2 рублей 50 копеек в день. Сразу же организовалась новая компания из десяти человек, которая осенью 1927 г. уже работала в Донбассе.
...
В соответствии с постановлением СНК УССР от 19 мая 1926 г. «Об улучшении положения трудящихся евреев» и инструкцией Комитета борьбы с безработицей «О привлечении еврейского населения к производительному труду» биржи труда проводили вербовку работников из местечек Правобережной Украины. В 1927-1930-м гг. этой работой занимались Сталинское и Луганское окружные бюро нацменьшинств. На правобережные округа спускались наряды, создавались специальные комиссии по отбору молодёжи.
Уже в 1926 г. Донбасс принял первую группу еврейской трудящейся молодёжи из 300 человек, которую распределили по 5-7 рабочих на предприятия «Югостали», «Донугля», «Химугля», «Текстильтреста», «Коксобензола» и других объединений.
Для Донбасса евреи-рабочие – характерное явление ещё с конца ХIХ века, хотя они и составляли небольшую часть пролетариата региона в дореволюционный период. На 1-й Губернской конференции евотделов Донецкой организации КП(б)У, которая состоялась в Бахмуте в июле 1921 г., отмечалось, что в мастерских, на фабриках и заводах Луганского (2500 рабочих), Юзовского (1500 рабочих), Мариупольского (3000 рабочих), Дебальцевского уездов сосредоточены более или менее крупные еврейские рабочие массы, не владеющие русским языком. В отчёте о работе политотдела нацменьшинств в том же году подчёркивалось, что в Мариупольском, Юзовском, Таганрогском, Дебальцевском, Луганском и других уездах Донбасса имеются компактные массы еврейских рабочих – выходцев из Литвы, Латвии, Польши, говорящих на идише.
В Донбассе массовая кампания по вовлечению евреев в промышленность развернулась сразу же после выхода постановлений, в Мариуполе, где на 1 октября 1926 г. было зарегистрировано 174 безработных еврея. В том же году из их числа на мариупольский металлургический завод им. Ильича трудоустроили 15 человек, на бердянский завод «Первомайский» – 12 человек, небольшие группы евреев пополнили ряды рабочих на швейночулочной фабрике, графитном заводе, типографии и сапожной
мастерской.


Необходимое примечание: не владеющие или плохо владеющие русским языком евреи на Донбассе - это те, которые были эвакуированы по приказу царского правительства из прифронтовых губерний (тогда в обществе была истерия по поводу якобы повсеместного "шпионства" евреев в пользу Германии). В противоположность прибывшим в 1915-1916 годах, те евреи, которые осели на территории Донбасса в более ранние годы (Екатеринославская губерния входила в территорию "черты оседлости"), настолько "приросли" к месту, что даже начали отходить от использования идиша, вплоть до того, что когда на рубеже веков сионистские переселенческие организации вели агитацию за переезд в Палестину - то у них просили присылать литературу не на идише, а на русском языке (чтобы лучше понимать, о чем речь). У моей прабабушки языком бытового и семейного общения был украинский (при сохранении идиша в роли второго языка).

Если рассматривать национальный состав работников угольной промышленности, как важнейшей отрасли Донбасса, то, по данным на 1930 г., среди шахтёров украинцы составляли 47,5%, русские – 42,5%, белорусы – 3,7%, татары – 2,5%, евреи – 1,8% и представители других национальностей – 2%3 1 . В этом же году с целью создания постоянных кадров рабочей силы в каменноугольной промышленности Донбасса, около 15 тыс. человек были перевезены из перенаселённых округов Украины, 13% которых составляли евреи. Это означает, что приблизительно 2000 евреев-ремесленников или евреев-торговцев из местечек Правобережной Украины стали шахтёрами в угольном крае.
...
С осени 1939 г. и в дальнейшем для удовлетворения потребностей Донбасса в дешёвой рабочей силе использовалась массовая депортация населения с территорий Западной Украины и Западной Белоруссии, в том числе и евреев. В 11 областях Украины было расселено 32 775 беженцев и около 15 000 безработных, при этом почти всех безработных трудоустроили на предприятия угольной промышленности Сталинской и Ворошиловградской областей.
Только на шахтах комбината «Сталинуголь» новоприбывших к середине декабря 1939 г. насчитывалось более 9000 человек.
Логично возникает вопрос: в каких условиях приходилось работать евреям на предприятиях Донбасса? Низовые партийные, профессиональные и хозяйственные организации были осведомлены о том, что еврейская молодёжь являлась неквалифицированной рабочей силой, в большинстве своём не знающей горного дела. Поэтому поначалу евреи из местечек трудилась на поверхности (откатчиками, разгрузчиками ручных люков, сортировщиками) или на подземных работах (коногонами, уборщиками породы, плитовыми,
подкатчиками, вагонщиками с люков и др.), рассчитывая постепенно приобретать квалификацию по основным производственным специальностям: забойщик, зарубщик, отбойщик и крепильщик.
В июне 1930 г. Народный комиссариат труда УССР получил от Проскуровской инспектуры труда повторные сведения о фактах небрежного и преступного отношения к чернорабочим, которые были перевезены из штетлов и трудоустроены на Рыковском государственном заводе. Работники находились в недопустимых условиях: трудились в воде без спецодежды, не имели соответствующего помещения для ночлега – спали сначала во дворе, а затем на стульях в столовой. Кроме того, за работу на 1-е Мая им заплатили только в одинарном размере, а когда рабочие обратились к заведующему Адамченко с просьбой улучшить им социально-бытовые условия, то получили ответ: «Вы сознательные рабочие, и если хотите строить социализм, то вы здесь должны пасть жертвами».

Аватара пользователя
Cancer
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2136
Зарегистрирован:
Пн дек 27, 2010 04:22

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение Cancer » Вс янв 06, 2013 06:30

З життя національних меншостей України:
греки
Раїса Мороз


Курні шляхи Донеччини, мілкі плеса напівпересохлих улітку, зарослих очеретом річок, гіркий дух полину й сухої соломи в жнива, ясне пекуче сонце — моє дитинство.
Як, коли й пощо переселилися наші предки з Криму, прадавніх грецьких поселень, на Донеччину — пощастило довідатися докладно вже тут, на Заході. Там, на Україні, ми тільки знали з дитинства, що ми греки. На превелике диво приїжджих та на зловтіху українських дітлахів з сусіднього села через річку: Треки-тюки з’їли гадюки...”
У школі багато не розводилися з приводу нашої національности. Жаден учитель (хоч з-поміж них було кілька місцевих
греків) жадним словом не прохопився ні про історію нашого поселення, ні нашу мову, ні тим паче про далеку, чудесну країну
Грецію, що з нею б нам ніби й випадало ’’родичатися”. Однак, помиляюся, бо мова про мову була і то майже на кожних шкільних батьківських зборах: учителі російської мови (одна з них з походження грекиня!) намовляли не розмовляти з дітьми в хаті погрецькому через те, мовляв, що учням тяжко буде засвоювати російську мову, а отже, й тяжче буде потім скласти іспити до вищого навчального закладу, тяжче пробитися в житті. Обидві школи в нашому великому грецькому селі (одночасно й районному центрі) Великому Янісолі були російські. Проте, мало хто з батьків у ті часи міг дотримуватись учительських настанов, бо й самі вони заледве володіли ’’російською мовою” , — дивовижною сумішшю російських та українських слів. Село моє на ті часи було поспіль грецьким, як і навколишні грецькі села, що дуже часто межували з українськими селами через річку. Більшість греків працювала в колгоспі, знову ж таки грецькому, бо українці-сусіди мали свій колгосп. Усе це якоюсь мірою сприяло збереженню мови та звичаїв — до певного часу.
Серед партійного начальства та у виконкомі греків на високих посадах не було, найвище, на що міг спромогтися грек на ті часи, це — голова колгоспу, та й то в тяжкі воєнні роки та кілька повоєнних років. Пізніше їх замінено українцями. Усе партійне начальство складалось з українців із сусідніх двох сіл, після війни почали надсилати росіян: на першого секретаря партії та на голову виконкому. Десь одразу після закінчення війни відчулася ’’неласка” ,
в яку потрапили наші греки: їх не тільки не пускали до керівних посад (мій дядько, що повернувся з японської війни обвішаний орденами й медалями, дістав місце колгоспного фірмана, у той час як інші "герої” війни обіймали багато прибутковіші посади), грецьких юнаків 18-літнього віку в перші післявоєнні роки не призивали до армії, нібито через те, що серед греків під час війни було багато зрадників (казка про білого бичка, ширена про всі репресовані в той час нації), мовляв, греки не заслужили, щоб їхні діти відбували службу в Червоній армії. Здавалося б — баба з воза,
кобилі легше, але це тепер кожний пересічний юнак так би подумав, а тоді в роки переможних симфоній на честь ’’славної” , ’’найпередовішої” , ’’непереможної” армії, це здавалося зневагою й приниженням. Принаймні таку навіювано думку. Інтеліґенції старшого віку греки майже не мали. Та й не дивно. Бо як свідчили наші люди, всю її скошено в лихозвісні тридцяті роки. В часи ’’українізації” відбувалося паралельно також відродження
національних меншостей, відбувалося воно і в наших греків: відкрито грецькі школи, у Маріюполі відкрито педагогічний технікум з грецькою мовою навчання та сільськогосподарську школу, почали з’являтися грецькою мовою газети й альманахи. Ця хвиля відродження породила поета Георгія Костоправа, широко відомого, за свідченням М. Рильського, у ті часи грецького поета на Україні. Проте піднесення тривало недовго: школи закрили,
вчителів заарештували всіх, та й не тільки вчителів, забрали, як свідчать тепер ті, що пам’ятали страшні часи, всіх свідомих людей, незалежно від освіти. Поет Георгій Костоправ загинув у сталінських таборах. Мій брат, що встиг повчитися кілька місяців у рідній школі, запам’ятав безневинного віршика:
Вруші вреш, Ламбос дреш,
натинщупас тин Пілеш... —
і тільки.
У 1956 році до деяких хат приносили дружинам, посивілим, стареньким жінкам, невеличкі папірці, де без зайвих розбалакувань діловито повідомлялося, що їхні чоловіки ’’посмертно реабілітовані”.
’’Посмертно, зате ’своєвременно’ ” ..., як гірко писала відома українська поетеса. Оце тільки й усього, що лишилося по нашому культурному відродженні. У 1969 році у видавництві ’’Дніпро” побачила світ невеличка книжка поеій Георгія Костоправа "Калімера, зісімо!” (Добридень, життя!) в перекладі українською мовою. Через кілька років Київський університет видрукував зовсім маленьку збірочку віршів грецьких поетів Донеччини під гучною назвою ’’Ленін живе”. У перекладах брали участь кращі сучасні поети й перекладачі: М. Бажан, Д. Павличко, Г. Кочур, Д. Паламарчук та інші. Ця збірочка цінна тим, що українські переклади подані паралельно з оригіналами поезій грецькою мовою — спроба зафіксувати й зберегти для майбутніх поколінь живу розмовну мову донецькихгреків, якій загрожує цілковите зникнення з лиця землі. Ще за мого дитинства після війни внаслідок відносної ізольованости від великих міст і промисловости, бездоріжжя й неписаних законів самозбереження національної меншости, що не дозволяли
мішаних шлюбів, донецькі греки являли собою доволі збережену етнічну групу на півдні України. У нашому селі в той час не було грецької хати, де б не панувала грецька мова. Донецькі говірки грецької мови майже не досліджені, дещо
активніші спроби їхнього дослідження, що припадають на згадувані вже двадцяті-тридцяті роки, обірвані трагічними подіями і не доведені до кінця. 3 Але вже й тоді вчені були свідомі того, що треба поспішати, що такі неоціненні народні скарби, як казки, пісні, приказки, збережені були на той час лише в пам’яті старшого покоління, молодь їх не знала. Виселення греків з Криму в степи України два століття тому здійснене було дуже швидко. Розпочавшись коло 26 липня 1778 року, воно закінчилося 29 листопада того ж таки року. Бо цей акт виселення відповідав, за свідченнями російських учених (див. про це: И. Соколов. О язьіке греков Мариупольского и Сталинского округов, — ’’Язьік и литература”, 6. Ленінград, 1930), завданням і традиційній політиці російського уряду у східньому питанні, а головне, таким способом він здійснював свій ”плян державної колонізації Новоросійського краю”. (Віддаймо належне російським колонізаторам царських часів: вони принаймні не приховували своїх плянів і називали речі своїми іменами). Усіх греків переселено з Криму на Донеччину 18.395 чоловік, з яких через нестачу харчів, суворі в порівнянні з Кримом кліматичні умови для непризвичаєних до холоду людей, брак жител, будівельних матеріялів та епідемічні хвороби за перші дві зими загинуло 4.655 чоловік. Грамота Катерини II від 21 травня 1779 року дарувала покривдженим моїм одноплемінникам деякі привілеї, зокрема, свій суд і розправу, свою внутрішню поліцію, обраних представників грецького народу серед адміністративних органів у межах грецьких громад, мережу грецьких шкіл з грецькою мовою навчання за підручниками атенського та венеціянського друку, в яких викладали закордонні вчителі — греки на запрошення грецьких громад. Грамота містила також такий привілей як заборону селитися серед грецьких громад українцям та росіянам. Ці привілеї дали грекам можливість досить довго, майже століття (аж доки не були скасовані привілеї з одночасним закриттям грецьких шкіл у 70-их роках 19 століття) обертатися виключно у власному грецькому середовищі, мати свою власну інтелігенцію, своїх книжників і зберігати свою мову, культуру й традицію. Наступне століття принесло руїну й забуття. Особливих "успіхів” досягнено за останні роки радянської влади. За переписом населення 1926 року на Україні зареєстровано 104.666 душ греків, рідною мовою грецьке населення на той час уважало мову своєї національности. Перепис населення 1959 року подає майже таку саму кількість греків на Україні, навіть дещо меншу: 5 104.359 душ (див. В. Наулко. Географічне розміщення народів в УРСР. Київ [’’Наукова думка” ], 1966, ст. 27). Чи може греки не одружувалися, не народжували дітей? Як тут не згадати гіркої приказки, поширеної серед мого покоління греків: "мама — грек, папа — грек, а я русский человек...” Затим же переписом 1959 року з 104.359 греків уважали рідною мовою мову своєї національности лише 8.259 чоловік, себто 7.6 відсотків (2.908 чоловіка вважали за рідну мову українську, 92.846 російську). Іще сумніші показники перепису населення 1970 року:
Усього греків на Україні зареєстровано 106.909 чоловік, з них рідною мовою вважають мову своєї національности лише 7.205 осіб (6,7%); українську мову вважають за рідну 2.547 осіб (2,38%); російську мову вважають за рідну 96.782 осіб (90,5%). Не знати, що подадуть найновіші наслідки перепису, проте я переконана, що ці катастрофічні тенденції для грецької національної меншости на Україні тривають. Так виглядає на ділі ’’розквіт” націй та національних мов за соціялізму.

Аватара пользователя
Cancer
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2136
Зарегистрирован:
Пн дек 27, 2010 04:22

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение Cancer » Вс янв 06, 2013 06:33

Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Спогади Раїси Мороз "Проти вітру" - це ще одна сторінка боротьби шістдесятників проти радянського свавілля і беззаконня. Особливість цих спогадів у тому, що вони розкривають не дуже ще висвітлене життя та боротьбу дружин українських політв'язнів. Грекиня Раїса Мороз, не забуваючи витоків свого роду, стала українською патріоткою. Перемагаючи безвихідь і страх, вона вдається, здавалося б, до неймовірних на той час заходів, щоб вирвати чоловіка з неволі. Спогади зворушують глибиною, щирістю, не-озлобленістю.
http://knyga-ua.com/autors/681

Михаил
Почетный гость
Почетный гость
 
Сообщения: 146
Зарегистрирован:
Ср дек 19, 2012 16:15

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение Михаил » Вс янв 13, 2013 00:27

К вопросу о национальном факторе при призыве в армию

Изображение
Изображение

slc
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 18434
Зарегистрирован:
Пн янв 19, 2009 12:05
Откуда: Краматорск

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение slc » Чт авг 22, 2013 10:50

Г. Цыгуткин Дикое поле - Юзовка-Сталино-Донецк
Ссылка для скачивания: http://www.donjetsk-jewish.ucoz.ru/dikoe_pole.doc
Размещенные мною на форуме материалы не преследуют целей пропаганды тоталитарных режимов, а используются исключительно лишь для реконструкции исторических событий, проведения научных исследований либо являются объектами антикварной торговли.

Аватара пользователя
Cancer
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2136
Зарегистрирован:
Пн дек 27, 2010 04:22

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение Cancer » Пт апр 04, 2014 11:43

Изображение
Награжден Полный Георгиевский Кавалер унтер-офицер, 11 арт бригады , 6 батареи, Михайлов Харлампий Федорович, поселянин, приазовский грек села Бешев Екатеринославской губернии Мариупольского уезда.
http://sammler.ru/index.php?showtopic=55445&view=findpost&p=619685

Аватара пользователя
Cancer
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2136
Зарегистрирован:
Пн дек 27, 2010 04:22

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение Cancer » Чт фев 04, 2016 23:32

Документы по греческой колонизации
РГАДА Ф16

Повідомлення Олександра Суворова про кількість відправлених із Криму переселенців до Азовської губернії 1 липня 1777р

Відомість про кількість та вік християн, що прибули до Азовької губернії

Рапорт Черткова Потьомкіну з проханням визничитись, чи стягувати мито з греків за провіз закордоних товарів через митниці Азовської губернії 7 квітня 1778р.

Рапорт Черткова Потьомкіну з проханням не стягувати мита з християн-переселенців за провіз товарів через кордон 12 жовтня 1778р

Рапорт Черткова Потьомкіну про відправлення підводів до Криму для вивозу християн до Азовської губернії 30 жовтня 1778р

Рапорт черткова Потьомкіну про нагородження деяких греків та видання їм земель 12 січня 1779р.

Рапорт Черткова Потьомкіну з відомостями про успішні пологи 2-х гречанок та вагітність ще 4-х, яких відправляють до Санкт-Петрербургу 13 січня 1779р.

Рапорт комісії по поселенню виведених з Криму християн губернській канцелярії щодо постачання продовольства християнам-переселенцям задля запобігання голоду 8 січня 1781р.

Рапорт Черткова Потьомкіну про виділення грошей для відправлення вагітних гречанок до імператорського двору 9 лютого 1779 р.

Рапорт Черткова Потьомкіну про необхідність виклику грецького архієрея до Азовської губернії 28 лютого 1779р

Лист грецького митрополита Ігнатія АГК про визначення місця поселення християн. Переклад з грецької 8 квітня 1779р.

Лист губернаторського товариша Георгія Гарсеванова Черткову про стан хліборобства в християнських поселеннях та необхідність годувати християн ще рік за державний кошт 25 квітня 1779р

Рапорт АГК Черткову про відмову християн селитися на річці Солоній 30 квітня 1779р

Рапорт Черткова Потьомкіну про відмову християн селитися на річці Солоній та бажання осісти на земмлях, виділенних для Луганського пінкерного полку 14 травня 1779р

Повідомлення грецького митрополита Ігнатія АГК про відмову християн селитися на річці Солоній 24 квітня 1779р.

Рапорт майора Олександра Канчеєлова АГК про скарги населення Матвіївки біля якої осіли греки та відмовляються покидати ці місця 25 квітня 1779р.

Рапорт Черткова Потьомкіну про відмову християн селитися на виділених для них землях 12 червня 1779р

Рапорт Черткова Потьомкіну провимогу християн сплатити їх борги, що залишились в Криму 27 серпня 1779р

Рапорт Черткова Поттьомкіну щодо провезених греками товарів через митний кордон 12 вересня 1779р

Рапорт Черткова Потьомкіну про нестачу грошей на обаштування та прогодування християн-переселенців 21 вересня 1779р

Рапорт Черткова Потьомкіну з проханням додатково надрукувати російською та грецькою мовами пункти привелеїв, які можуть отриматихристияни при переселенні до Російської імперії 26 вересня 1779

Ордер Потьомкіна Черткову про визначення місця поселення християн, їх облаштування у губернії та заснування міста Маріуполь 28 вересня 1779р

Ордер Потьомкіна Черткову про визначення місця поселення християн, їх облаштування у губернії та заснування міста Маріуполь 28 вересня 1779р

Рапорт Черткова Потьомкіну з проханням надіслати плани та кошториси для будівництва церкви для греків та дому для митрополита Ігнатія 15 лютого 1780р

Теж саме 17 березня 1780р.

Рапорт Черткова Потьомкіну про заснування міста Маріуполь та заворушення греків з приводу невдалого вибору території для поселення 5 березня 1780р

Мненіє АГК щодо визначення покарання для гречанки, яка розповсюджувала чутки та підбурювала християн відмовитись від переселення до визначених земель та переселитись назад до Криму

Рапорт губернаторського товариша Георгія Гарсеванова в. Черткову з результатами огляду грецьких поселень 19 серпня 1780р

Описання грецьких поселень Азовської губернії із відомостями про розташування та господарські особливості

Рапорт Черткова Потьомкіну про пожежу в Маріуполі у будинку грецького митрополита Ігнатія 28 жовтня 1780р.

Рапорт Черткова Потьомкіну про стан грецьких поселень, зроблений за результатами об'їзду 3 листопада 1780р

Рапорт АГК Потьомкіну про забезпечення християн, що вийшли на поселення з Криму до Азовської губернії, хлібом за казенний рахунок 5 листопада 1780 р.

Відомость про недостачу грошової казни по Азовській губернії для християн, виділенної на годування, заселення та облаштування християн , які вийшли на поселення до Азовської губернії з Криму

Рапорт Черткова Потьомкіну про недостачу хліба християнам, які пересилились до Азовської губернії з Криму 26 січня 1781р.

Рапорт Черткова Потьомкіну про промову грецького митрополита Ігнатія перед грецьким населенням 23 лютого 1781р.

Рапорт Черткова Потьомкіну про дозвіл християнам, які вийшли на поселення з Криму до Азовської губернії, користуватися правом вирубувати ліси для будівництва житла 5 квітня 1781р.

Рапорт Маріупольського грецького суду Черткову про розвиток купецтва та землеробства у Маріуполі та грецьких слободах 5 травня 1781р.

Рапорт Черткова Потьомкіну про розвиток купецтва та землеробства у Маріуполі та грецьких слободах 26 травня 1781р.

Рапорт Черткова Потьомкіну про неврожай хліба у грецьких слободах та знищення його залишків сараною 10 червня 1781р

Рапорт АГК Потьомкіну про віддачу на відкуп постачання продовольства для христия, що вийшли на поселення з Криму до Азовської губернії, купцю Угрюмову. 20 жовтня 1780р.

Рапорт комісії по поселенню виведених з Криму християн губернській канцелярії щодо постачання продовольства християнам-переселенцям задля запобігання голоду 8 січня 1781р.

Рапорт комісії по поселенню виведених з Криму християн губернській канцелярії щодо виділення коштів для закупки провіанту християнам-переселенцям задля запобігання голоду 22 січня 1781р.

Пропозиція прокурора Михайла Карабьїнова губернській канцелярії з вимогою пояснити причини відмови реагувати на рапорти комісії по поселенню виведених з Криму християн щодо доставки продовольства та відмови розірвати контракт на постачання продовольства для християн з купцем Угрюмовим 16 квітня 1781р.

Указ АГК з поясненям причин неможливості розірвати контракт на постачання продовольства для християн з купцем Угрюмовим та розпорядженням не надсилати прокурором Михайлом Карабьїним до АГК пропозицій наказового змісту 23 квітня 1781р.

Рапорт прокурора Азовської губернії Михайла Карабьїна Потьомкіну про недопуск його губернською канцелярією до справ щодо християн-переселенців, які потерпають від голоду через невиконання умов контракту на постачання провіанту грекам купцем Угрюмовим 2 травня 1781р.

Рапорт голови комісії по поселенню виведених із Криму християн надвірного радника Миколи Маріна з проханням ліквідувати комісію через виконання усіх поставлених авдань, нагородити чином колезького радника та представити в Сенаті для отримання нової посади 26 жовтня 1781р

Штат Грецько суду

Аватара пользователя
Cancer
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2136
Зарегистрирован:
Пн дек 27, 2010 04:22

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение Cancer » Чт июн 30, 2016 18:36


Луковенко Сергей
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 592
Зарегистрирован:
Пт янв 20, 2012 22:44

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение Луковенко Сергей » Пт ноя 25, 2016 17:09

Сюжеты "Немецкие поселения Покровского района" теле проекта "Истоки"
"Село Николаевка"
orbita.dn.ua/istoki-s-nikolaevka
"Село Михайловка"
orbita.dn.ua/istoki-s-mihajlovka
"Село Калиново"
orbita.dn.ua/istoki-s-kalinove
"Село Мемрик"
orbita.dn.ua/istoki-s-memrik-22-11-2016

IVA
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 3372
Зарегистрирован:
Ср май 13, 2009 00:11

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение IVA » Вс дек 04, 2016 21:52

Спасибо Сергей.
А где остальные фильмы можно глянуть?

Луковенко Сергей
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 592
Зарегистрирован:
Пт янв 20, 2012 22:44

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение Луковенко Сергей » Ср дек 07, 2016 10:35

Виктор, проще всего набрать в поисковике: орбита истоки село N (название населенного пункта , который Вас интересует). В настоящее время в Интернете уже 22 серии проекта "Истоки" (снято 28). Можно зайти на Форум Красноармейска и найти конкретную информацию (ссылки по каждому сюжету) по сюжетам проекта.
Вчера (6 декабря) показали 23-й сюжет "Малиновка" (б. Ульяновка). По немецким селам готовятся еще два сюжета "Мариновка" и "Орловка" (с привлечением меннонитов с Алтая и Германии)

Аватара пользователя
Tw1npeaks
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 804
Зарегистрирован:
Пт май 13, 2011 14:26
Откуда: Горловка

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение Tw1npeaks » Ср дек 07, 2016 11:27

Все серии выложены на сайте телеканала http://orbita.dn.ua/progects/istoki
Сон разума рождает чудовищ
El sueño de la razón produce monstruos

Аватара пользователя
Cancer
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2136
Зарегистрирован:
Пн дек 27, 2010 04:22

Re: Национальные колонии Донбасса

Сообщение Cancer » Пн янв 16, 2017 22:50

Лемки та бойки Донеччини хочуть створити власну громаду
https://www.youtube.com/watch?v=BR2Tbgkd6ks

Пред.След.

Вернуться в Форум краєзнавців Донеччини

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

cron