* МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА * МЫ ИСПОВЕДУЕМ ПРИНЦИПЫ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА    Мы в facebook,
присоединяйся!      Сайт 
газеты

Добыча полезных ископаемых

В этой теме обсуждаются вопросы, связанные с краеведеньем в пределах Донецкой области и не только.

Модераторы: slc, Краевед

Аватара пользователя
Краевед
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 8072
Зарегистрирован:
Пн июл 30, 2007 19:32

Добыча полезных ископаемых

Сообщение Краевед » Пт июн 01, 2012 14:24

Щербань А.Л.,
кандидат історичних наук

СХІДНИЙ ВЕКТОР ПРОМИСЛОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕШКАНЦІВ ОПІШНОГО


Невелике нині селище на Полтавщині – Опішне лишило помітний слід в історії промисловості Російської імперії кінця ХVII – третьої чверті ХVIIІ століття. На той час воно було містом Гадяцького полку, розташованим на межі між Гетьманщиною і Слобожанщиною, на перехресті двох важливих шляхів. Відповідно, в Опішному мешкали підприємливі й ініціативні люди, які вміли заробляти й вигідно вкладати зароблені гроші. Головним джерелом збагачення для кількох опішнянських родинвпродовж зазначеного періоду було селітроваріння. На жаль, ми не маємо інформації про всі селітряні заводи, якими вони володіли. Але й наявні дані вражають – за сімдесятирічний період «задокументованої» діяльності опішнянських селітроварів, це виробництво зосереджувалося на значній території Лівобережної України – від запорізьких володінь на півдні до Сумського полку на півночі (понад 200 км), від сучасної Київщини на заході (м.Березань) до Острогозького полку на сході (понад 400 км). Важко уявити, скільки було зруйновано за цей час давніх валів та курганів! Помітно, що важливою умовою для розташування селітряних заводів опішнян була наявність поблизу них річок, лісів і шляхів. Це обумовлювалося технологією виробництва селітри та необхідністю перевезення значної її кількості на далекі відстані.
Про східний напрямок у видобуванні селітри опішнянами відомо з 1713 року. Зокрема в цей час заводи Івана Балясного розташовувалися на території, що нині входить до Білгородської області Російської Федерації: біля м.Болховець (нині – передмістя м. Білгорода) та між «Білгородським і Корочанським повітом у Двінському степу в урочищі біля жовтого кургану» [3, с.531-532]. Впродовж наступного часу виробництва опішнянських селітроварів стрімко розвивалися і, на думку Олексія Пономарьова, ставали подібними до мануфактур. 1735 року в Опішному мешкало 17 селітрозаводчиків [7, с.232; 8, с.65]. 1737 року вони зробили ефективний крок щодо розвитку власних підприємств – добиваючись від уряду пільг і забезпечуючи собі вигідні умови діяльності об’єдналися в найбільшу в Російській імперії Опішнянську компанію селітроварних підприємств. До її складу увійшли мешканці Опішного та немісцеві, значкові товариші Гадяцького полку: Федір Кирилович, Яків Федорович, Іван Кирилович і Олексій Кирилович Кир’яки (Кир’якови), Іван, Данило, Андрій і Петро Тимченки, Григорій Іванович Коновалов, Яків Петров і Федір Геєвський, Яким, Роман, Федір і Петро Балясні, Яків Фомин та Іван Омельянов [5, С.397]. 1741 року вони уклали 4-літній контракт з урядом нової імператриці Єлизавети Петрівни, за яким зобов’язувалися варити селітру в 25 котлах і щорічно постачати її в Канцелярію Головної артилерії по 8,5 тисяч пудів, а в разі необхідності – до 11 тисяч пудів за ціною 2 рублі за пуд. Цю кількість селітри необхідно було постачати першочергово. Зауважу, що на цей час компанію складали вже 20 компаньйонів [8, с.32]. Зосередивши майже все виробництво селітри на території Лівобережної України (стала найбільшою селітряною компанією і постачальником селітри в казну), Опішнянська селітряна компанія отримала можливість ставити свої умови й визначати ціну на селітру [7, с.215-216; 8, с.31-33]. На неї рівнялися й інші селітровиробники. Необхідність збільшення обсягів видобування селітри змушувала опішнян шукати нові місцезнаходження сировини. Зокрема, 1765 року Мусій, Олексій, Данило й Іван Тимченки мали «с.Урисва (Острогозький полк)» [ймовірно, с.Урив сучасної Воронезької області, а впродовж 1765-1768 років Роман Назарович Пащенко експлуатував завод у с.Колотилівка (Сумський полк, нині Білгородщина) [1, с.24; 8, с.44-45].
Шукаючи селітру окремі опішняни потрапляли на родовища інших корисних копалин і починали їхню розробку.
Так, опішнянський селітряний промисловець Яків Федорович Кир’яков (дослідник історії промисловості України Олексій Нестеренко стверджував, що він походив з мешканців Охтирського полку, а Антон Слюсарський назвав його Корюковим [6, с.255-256]) лишив слід у відкритті та розробці родовищ залізної руди на території сучасної Луганщини.
Спочатку він експлуатував родовище в межах Острогожського полку біля слободи Осинової (на р.Кам’янці), відкривши там залізоробний завод.
У вересні 1753 року він продав його іншому селітряному заводчику, підпрапорному Харківського полку Є.Назаренку [4, с.123].
Під час продажу на підприємстві було 440 криць готового заліза вагою 1210 пудів. Залишки цього заводу (дві домниці й землянку) було розкопано 1959 року співробітниками Луганського краєзнавчого музею [6, с.255-256 та повідомлення Наталі Каплун].
1754 року Яків Кир’яков з іншими промисловцями виявив нове родовище залізної руди в Бахмутській провінції на річках Боровій і Усюча (?) [4, с.123].
З сучасною територією Луганщини опішняни були пов’язані і через експлуатацію соляних родовищ.
Відомостей про це віднайдено небагато. Вони пов’язані з судовими справами.
1720 року соляні заводи в Бахмуті (нині – Артемівськ) відвідали опішнянські чумаки Андрій Ломака, Каленик Мащенко та Василь Гонотченко. В дорозі додому, перед Коломаком, на них напали і дощенту пограбували запорожці [2, с.181-182].
1721 року за подібних умов запорожці напали на валку, де перебували опішняни Іван Максименко, Петро Лисянченко, Грицько Артюх, Іван Грінченко, Ілько Сакгалат, Роман, Петро Шулженко [2, с.180]. Звичайно, вдалих поїздок було набагато більше, але відомостей про них у тогочасних документах не віднайдено.
Таким чином, опішняни впродовж ХVIIІ століття активно освоювали природні ресурси у східному напрямку від власного міста. Зокрема, відкривали й розробляли місця залягання селітри, родовища залізної руди, долучалися до видобування солі.


1. Відомість Канцелярії Головної артилерії і фортифікації про стан приватних селітроварень Лівобережної і Слобідської України // Зародження робітничого класу на Україні. Середина ХVIII ст. – 1861 р. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наук. думка, 1982. – С.24-26.
2. Ділова документація Гетьманщини ХVIIІ ст. – К.: Наук. думка, 1993. – 392 с.
3. Доклады и приговоры, состоявшиеся в Правительствующем Сенате в царствование Петра Великаго. – Императорская академия наук, 1888. – Т.3. – П.2.
4. Нестеренко О.О. Розвиток промисловості на Україні. – 1959. – Т.1.
5. Резолюція кабинетъ-министровъ, - на сообщение изъ Пр. Сената о кондицияхъ, заключенныхъ съ селитренными заводчиками канцеляриею главной артиллерии и разсмотренныхъ въ Пр. Сенате, - о безполезности и непригодности некоторых кондиций, по указанным въ резолюции основаниямъъ, и о необходимости призыва означенныхъ заводчиковъ въ Пр. Сенатъ для объявления объ изменении названныхъ кондиций, съ представлениемъ затемъ исправленнаго контракта, для апробации, в Кабинетъ // Сборник Императорскаго русскаго историческаго общества. Юрьев, 1906. - С.395-407.Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины XVII-XVIII веков. – 1964.
6. Пономарев А.М. Промышленность Левобережной Украины во второй половине ХVIII века. Исторический очерк. Диссертация кандидата исторических наук. – К., 1952. - арк
7. Пономарев А.М. Промышленность России в ХVIII веке: к вопросу о генезисе капитализма. – Ярославль: Ярославський государственный університет, 1980 – 96 с.
Ищу видовые открытки до 1917 года.

vale
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 366
Зарегистрирован:
Ср фев 22, 2012 12:52

Re: Добыча полезных ископаемых

Сообщение vale » Чт июн 14, 2012 14:00

Изображение
Изображение

Горные работы в Рай-Александровском карьере были прекращены в 1973г. Причина - аналогичные глины добывались в Николаевском карьере.
А о Бергенгейме здесь http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0% ... 0%B8%D1%87

berezin
Старожил форума
Старожил форума
 
Сообщения: 197
Зарегистрирован:
Вс дек 26, 2010 18:19

Сланцевый газ сделает из севера Донетчины ж-пу

Сообщение berezin » Пт июн 15, 2012 07:48

Шановні колеги!
Представники "Шеллу" пообіцяли нам уникати видобування газу на ділянках, цінних
для збереження біорізноманіття. Для цього компанія надала схему території, де вона збирається
видобувати газ нетрадиційного залягання - щоб на ній фахівці відмітили ділянки, де добування газу
завдасть найбільшої шкоди дикій природі.
Ось що з цього приводу написала нам менеджер зі зв'язків з громадськістю ТОВ "Шелл Юкрейн
Експлорейшн енд Продакшн І" Анна Думанська:
"Наразі робота по Юзівської площі не ведуться - ми лише розпочинаємо процес переговорів по
підписанню УРП (угоди про розподіл продукції). Будемо вдячні за інформацію щодо чутливих з
екологічної точки зору місць в рамках цієї ділянки. Ми готові зустрічатися та обговорювати дане
питання більш детально".
Схему Юзівського родовища див. за адресою:
http://pechenegy.org.ua/index.php?q=img ... /popup/680. На ній територія Юзівської площі позначена
світло-оранжевим кольором, оконтурена оранжевим. Ділянки, позначені світло-зеленим, до неї не
входять.

Отже, давайте визначимо території, на яких видобуток газу ущільнених порід завдасть найбільшої шкоди
дикій природі - саме, щоб запобігти її.
Для цього чекаємо на ваш фактаж в наступному форматі:
а) визначення ділянки із прив'язкою до місцевості (за географічними координатами або за
орієнтирами - населеними пунктами, річками тощо);
б) схема ділянки - найкраще, накресліть її на "шеллівській" схемі;
в) цінність - через що тут неможливий видобуток газу (в чому полягає цінність цієї ділянки для
збереження біорізноманіття?);
г) джерело інформації про цінність ділянки:
д) автор повідомлення (фамілія, ім'я, якщо є - науковий ступень, установа або організація,
номер телефону для зв'язку).

Зведену схему таких ділянок разом із легендою до неї ми надамо "Шеллу" на початку липня.

З надією на вашу підтримку,
Голова Ради ЕкГ "Печеніги" С.О. Шапаренко


Судячи з цього під оранжевий кольор підпадає Національний природний парк "Святі Гори".
Ще Регіональний ландшафтний парк Клебан Бик, Дружківські кам'яніли дерева.
Ще природний та оздоровлюючий комплекс "Славкурорт" з його вулканоствореними соленими озерами.
Ще Дробишевське підземне водоймище - сама краща вода на Донеччині.
Ще багато памяток природи місцевого значення та джерел питної води.
До речі, чому тільки по біорізноманіттю ми повинні визначити ділянки? А по джерелам?
А синє - це точно будуть свердловини під сланцевий газ?
Тоді у нашій області це, окрім однієї під Черкаським, буде прямо під каскадом прудів Донрибкамбінату поряд зі Слов'янськом.
Щось тут не те.
Треба це надіслати журналюгам зі Слов'янську. Вони охоче про все дізнаються.

Аватара пользователя
Cancer
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 2132
Зарегистрирован:
Пн дек 27, 2010 04:22

Re: Добыча полезных ископаемых

Сообщение Cancer » Ср сен 19, 2012 20:35


Аватара пользователя
Vasilij
Гость
Гость
 
Сообщения: 43
Зарегистрирован:
Чт янв 26, 2012 01:39

Re: Добыча полезных ископаемых

Сообщение Vasilij » Сб янв 12, 2013 17:53

Геогностическое описание Дружковского месторождения каменного угля Бахмутского уезда 1877.

Изображение

Ссылка для скачивания месторождение угля.rar

Уважаемый Vasilij! Уж извините, но красный цвет традиционно использует модератор.

IVA
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 3327
Зарегистрирован:
Ср май 13, 2009 00:11

Re: Добыча полезных ископаемых

Сообщение IVA » Вс мар 10, 2013 23:19

"Каменоломни и разработка прочих полезных ископаемых" 1894г.
Изображение

slc
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 18192
Зарегистрирован:
Пн янв 19, 2009 12:05
Откуда: Краматорск

Re: Добыча полезных ископаемых

Сообщение slc » Пт май 15, 2015 10:54

Изображение
Ввоз китайцев в Донецкий бассейн.
ХАРБИН, 23,IV – 6,V. Съезд горнопромышленников юга России получил разрешение на допущение китайских рабочих в каменноугольные копи Донецкого бассейна.
Сюда беспрерывно поступают запросы владельцев копей об условиях найма китайских рабочих.
Местные предприниматели, вербующие китайцев , командировали в Донецкий бассейн своего уполномоченного для заключения условий на поставку китайцев.
Поступило требование на рабочих-китайцев также из Мариуполя, от администрации графитного завода.

07 мая (24 апреля) 1915 года
http://starosti.ru/article.php?id=46249
Размещенные мною на форуме материалы не преследуют целей пропаганды тоталитарных режимов, а используются исключительно лишь для реконструкции исторических событий, проведения научных исследований либо являются объектами антикварной торговли.

slc
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 18192
Зарегистрирован:
Пн янв 19, 2009 12:05
Откуда: Краматорск

Re: Добыча полезных ископаемых

Сообщение slc » Вт июн 23, 2015 15:33

Изображение Изображение
Изображение Изображение
Источник: Каменноугольная промышленность России в 1915 году. Вып. 1. Ежемесячная_статистика. - Харьков, 1916.
http://nilsky-nikolay.livejournal.com/973169.html
Размещенные мною на форуме материалы не преследуют целей пропаганды тоталитарных режимов, а используются исключительно лишь для реконструкции исторических событий, проведения научных исследований либо являются объектами антикварной торговли.

slc
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 18192
Зарегистрирован:
Пн янв 19, 2009 12:05
Откуда: Краматорск

Re: Добыча полезных ископаемых

Сообщение slc » Пн дек 07, 2015 11:30

Изображение
Источник: Социалистический Донбасс. - 1940. - 11 июля.
"Facebook", группа "Сокровища периодики".
Размещенные мною на форуме материалы не преследуют целей пропаганды тоталитарных режимов, а используются исключительно лишь для реконструкции исторических событий, проведения научных исследований либо являются объектами антикварной торговли.

slc
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 18192
Зарегистрирован:
Пн янв 19, 2009 12:05
Откуда: Краматорск

Re: Добыча полезных ископаемых

Сообщение slc » Пн дек 14, 2015 12:29

Изображение
Источник: Иллюстрированная Россiя. - 1931. - Апрель. - Вып. № 15 (308). - С. 5. Фото с сайта-архива эмигрантской прессы http://librarium.fr/ru
"Facebook", группа "Сокровища периодики".
Размещенные мною на форуме материалы не преследуют целей пропаганды тоталитарных режимов, а используются исключительно лишь для реконструкции исторических событий, проведения научных исследований либо являются объектами антикварной торговли.

slc
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 18192
Зарегистрирован:
Пн янв 19, 2009 12:05
Откуда: Краматорск

Re: Добыча полезных ископаемых

Сообщение slc » Ср дек 23, 2015 11:06

Изображение
Источник: Огонёк. - 1952. - №14 (март).
"Facebook", группа "Сокровища периодики".
Размещенные мною на форуме материалы не преследуют целей пропаганды тоталитарных режимов, а используются исключительно лишь для реконструкции исторических событий, проведения научных исследований либо являются объектами антикварной торговли.

slc
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 18192
Зарегистрирован:
Пн янв 19, 2009 12:05
Откуда: Краматорск

Re: Добыча полезных ископаемых

Сообщение slc » Сб мар 12, 2016 13:11

25-летний юбилей горнозаводской промышленности на Юге России

"Нынешний 1895 год является юбилейным годом четверти-вековой горнозаводской деятельности в пределах Екатеринославской губернии. Собственно, горнозаводская деятельность в пределах Екатеринославской губернии началась ещё в 1795 году, т.е. ровно 100 лет назад, - устройством, по мысли тогдашнего генерал-фельдцеймейстера и генерал-губернатора Екатеринославско-вознесенского наместничества, графа Зубова, казённого луганского пушечного и чугунно-литейного завода. Но этот завод имел, во-первых, узко-специальное назначение - удовлетворял нуждам военного и флотского ведомств, а во-вторых - деятельность его была крайне неудачна и он, по своей убыточности, был закрыт. Таким образом, на дела луганского завода можно смотреть лишь как на пионерскую попытку по насаждению в Екатеринославской губернии горнозаводского дела.

Серьёзная же постановка этого дела началась здесь лишь с 1870 г. в виде открытия действий Высочайше утверждённого 18 апреля 1869 года "Новороссийского общества каменноугольного, железного и рельсового производства", основанного в Бахмутском уезде Джоном Юзом (ныне покойным) на капитал в 300000 руб., собранный в Англии. С этого времени Екатеринославская губерния и была призвана к новой экономической деятельности. Дым из высоких доменных печей Юзовского завода, как победный стяг, развился над пустынными до тех пор малонаселёнными местами нашего края. Застучали колёса машин, засвистели паровики, и густою рельсовою сетью покрылись места, где ещё недавно и в хороших-то просёлочных дорогах чувствовался недостаток. Какое громадное влияние имело на экономическое развитие края открытие металлургического, железоделательного и железнодорожного устройства, можно судить хотя бы по статистическим данным, относящимся к каменноугольному производству, этому важнейшему нерву нынешней промышленной жизни Екатеринославской губернии.

Так, в начале 60-х гг. не добывалось и миллиона пудов каменного угля во всём донецком районе (в 50-м добывалось меньше 500 тыс. пуд.), в 1870 г., со времени начала работ на Александровских юзовских рудниках, добыча каменного угля достигала до 15500,000 пуд., через 10 лет, в 1880 г. - до 48000,000 пуд., через пять лет, в 1885 г. - 70 мил. пуд., а ещё через 5 лет, в 1890 году, во всём донецком районе добыто почти 200000,000 пуд, причём добыча эта возрастает всё больше и больше. То же самое замечается и в деле разработки железной руды и других материалов.

Пример Юза дал толчок "пионеру" западной части Екатеринославской губернии - Н.А. Полю. Обращено было внимание на Криворожский район, и там застучали молотки, загрохотали колёса, закурились доменные печи. Словом, за эту четверть века, картина экономической жизни Екатеринославской губернии совершенно изменилась, и сам Екатеринослав из захудалого губернского города превратился в центр промышленной деятельности, собирающийся тягаться даже со своим сильным соседом - Киевом"

Источник: Приазовский край. - 1895. - 30 сент. (№252). - С.1
"Facebook", группа "Старая Юзовка".
Размещенные мною на форуме материалы не преследуют целей пропаганды тоталитарных режимов, а используются исключительно лишь для реконструкции исторических событий, проведения научных исследований либо являются объектами антикварной торговли.

slc
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 18192
Зарегистрирован:
Пн янв 19, 2009 12:05
Откуда: Краматорск

Re: Добыча полезных ископаемых

Сообщение slc » Пт апр 29, 2016 12:03

Признаки нефти в Донбассе

Во время разведки угольных пластов на участке к северу от шахты «Кременная» (Лисичанскуголь) в полевых скважинах обнаружено сильное выделение минерализованной воды и горячих газов. Химический состав воды имеет признаки, присущие нефтяным месторождениям.
Инженер-геолог тов. Прокопченко сообщил нашему корреспонденту следующее:
Не исключена возможность, что в толще пород, лежащих ниже угольных свит, имеются залежи нефти. В составе выделяющихся горючих газов обнаружено также наличие редкого газа – гелия, имеющего промышленного значение.

Обнаружен ценный минерал
Начальник мариупольской геолого-разведочной партии инж. А. Н. Дорофеев при очередном обходе участков по разведке циркона обнаружил в селе Октябрьском Волновахского района новый ценнейший минерал.
В шурфах были замечены кристаллы топаза-гиацинта. Этот минерал из породы драгоценных камней имеет буро-красную окраску с особенно живой игрой оттенков.

Источник: «Социалистический Донбасс», апрель 1938 г.
Размещенные мною на форуме материалы не преследуют целей пропаганды тоталитарных режимов, а используются исключительно лишь для реконструкции исторических событий, проведения научных исследований либо являются объектами антикварной торговли.

Pabel
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 446
Зарегистрирован:
Ср дек 22, 2010 17:55

Re: Добыча полезных ископаемых

Сообщение Pabel » Вс май 01, 2016 22:28

Греков Н.Г. Экскурсия в угольную шахту. - Х., 1934.
https://yadi.sk/d/j4xwzxHcc7oAt

Pabel
Семьянин форума
Семьянин форума
 
Сообщения: 446
Зарегистрирован:
Ср дек 22, 2010 17:55

Re: Добыча полезных ископаемых

Сообщение Pabel » Вс май 01, 2016 22:33

Носов А.А. Ведомость о каменноугольной промышленности в Западной части Донецкого кряжа за 1872 год, с приложениями описаний // Горный журнал, III. 1873. - СПб., 1873. - с. 339-369.
https://yadi.sk/d/ejItmCTfbVp4f

След.

Вернуться в Форум краєзнавців Донеччини

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: slc и гости: 1