Почему через "е"
Это русскоязычный вариант произношения. Самого И.Сирко в документах тоже иногда называют "Серко"
В селе называют "Сiркова" могила.
Від верхів'я Орелі, від фортеці Трійчатої до верхів'я Береки, а нею просто над лінією навпроти Петрівської фортеці аж до гирла Береки; а в ту Береку впадають річки Бритай і Комишувата; від гирла ріки Береки Дінцем просто до Тавальського байраку по новій лінії, званій Княжим Косоговим ровом, проведеній до Теплянського лісу,який належить Святогірському монастиреві. Звідти тією ж лінією Голою доли¬ною на гору до урочища Сіркової могили, де нині є форпост; від тієї могили в Сухий Торець на Сіркову гатку; від гатки до урочища річки Бичка, нині зва¬ного Клібиною. Через той же Бичок на Піщаний брід у Кривому Торі й через верхів'я річки Кринки на дві прикордонні могилки поблизу Міусу.....
Могили служили запорізьким козакам спостережними пунктами за рухом тих же татар. Більшість цих могил існувала ще до появи запорожців: у них по¬ховано останки вождів певних народів чи племен. Запорізькі козаки, таким чином, користувалися вже готовими земляними насипами і лише пристосо¬вували їх для своїх стратегічних цілей. Але безсумнівним є і те, що для тих же цілей вони споруджували й нові земляні насипи; останні легко відрізнити від доісторичних і навіть історичних поховальних курганів за валами й рівчаками, які козаки завжди робили біля таких могил, а також по заглибинах, влашто¬ваних посеред могили, до самої лінії обрію. Такі могили характерно і влучно звуть у народі «робленими» могилами. Для їх спорудження у запорізьких коза¬ків існував особливий стан людей-могильників, по-нашому саперів, які буду¬вали всілякі земляні насипи. Витягнувши на таку могилу гармату, запорізькі козаки залягали в її заглибини і звідти вдивлялись у далеку перспективу й спостерігали, чи не грає десь у степу зграя вороння і чи не хитається десь у різ-ні боки висока степова трава. Якщо десь зліталися ворони або в якомусь міс¬ці в один час хиталася в різні боки висока степова трава, це було вірною озна¬кою руху татар по степу. Тоді треба було запалювати вогні, стріляти з гармат і сповіщати всю лінію, а через неї і всю околицю, про наближення страшного ворога. А щоб не ввести в оману своїх і дати їм можливість відрізнити козаків від татар, на могилу вибігав завжди один козак, на відміну від татар, які вибіга¬ли на неї купою .
Для їх спорудження у запорізьких коза¬ків існував особливий стан людей-могильників, по-нашому саперів, які буду¬вали всілякі земляні насипи. Витягнувши на таку могилу гармату, запорізькі козаки залягали в її заглибини і звідти вдивлялись у далеку перспективу й спостерігали, чи не грає десь у степу зграя вороння і чи не хитається десь у різ-ні боки висока степова трава.
Вы бы хоть сначала проверили, есть ли на нем большая яма сверху?
Да и по поводу приведенного фрагмента "про могилы" из Яворницкого тоже далеко не все так просто
3. Фотография с Хортицы. Это НЕ курган со сторожевыми функциями. Это грубый муляж "радута" (он же "шанец", он же "окоп"). Тогда "окопы" предпочитали не углублять в землю, а насыпать повыше. Некоторые из таких насыпей XVIII века сохранились до сих пор. Кстати, за вариант с пушками, лежащими на камнях, я бы дал уважаемым реконструкторам почетное право пострелять из них лично. Чтобы потщательней относились к своей работе. По крайней мере те, которые выживут... :)
В.В. Давыденко (КЭГИ) Статья о Торской Линии
В статье на основе обобщения сведений письменных источников, историографического, топографического и краеведческого материалов, а также проведения исследований на местности, результатов археологических исследований последних лет рассматривается историческая география Торской укрепленной линии ХVII в., располагавшейся на правобережье среднего течения Северского Донца. Основное внимание уделено фортификации и планировке этого военно-инженерного объекта, современному состоянию, а также местонахождению на современной территории и возможности дальнейшего изучения сохранившихся участков этого сооружения.
Ключевые слова: историческая геoграфия, фортификация, планировка.
Интересно было бы пообщаться с этим товарищем
Вернуться в Форум краєзнавців Донеччини
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1